У Раді зареєстрували законопроєкт щодо діяльності Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату

Ініціатори документа аргументують, що прийняття проєкту закону забезпечить вдосконалення механізму формування та діяльності Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату

У Раді зареєстровано законопроєкт №11182 від 16.04.2024 “Про внесення змін до статті 10 Закону України “Про нотаріат” щодо питань діяльності Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату”.

Проєктом закону пропонується внести зміни до статті 10 Закону України «Про нотаріат» та встановити, що до складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату входять чотирнадцять осіб, делегованих Міністерством юстиції України з-поміж нотаріусів та/або представників Міністерства юстиції України, чи відповідного територіального органу, а також з представників інших державних органів.

Вища кваліфікаційна комісія нотаріату – інституція, яка функціонує при Міністерстві юстиції України, порядок діяльності якої передбачений частиною першою та другою ст. 10 Закону України «Про нотаріат».

У пояснювальній записці мовиться, що Вища кваліфікаційна комісія нотаріату здійснює визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та розв’язання питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України. Строк повноважень персонального складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату становить три роки, починаючи з дня його затвердження.

Попередній склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 02.11.2020 № 3811/5 «Про затвердження складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України» (зі змінами).

Згідно з абзацом першим пункту 5 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 923 (із змінами), до складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату входить сім осіб, делегованих Мін’юстом з-поміж нотаріусів та/або представників Мін’юсту, та сім нотаріусів, делегованих Нотаріальною палатою України. Зважаючи на те, що строк повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, склад якої був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 02.11.2020 № 3811/5 (із змінами), закінчився, з метою затвердження нового персонального складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, Мін’юст просив Нотаріальну палату України делегувати кандидатури нотаріусів до складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.

Водночас Нотаріальна палата України, повідомила, що згідно з їхнім Статутом рішення про обрання нових представників від нотаріусів та їх делегування до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату приймається Радою Нотаріальної палати України з-поміж кандидатів, обраних загальними зборами відділень Нотаріальної палати України. Отже, для висування кандидатів, які можуть бути обрані представниками Нотаріальної палати України для їх делегування до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату мають бути проведені загальні збори відділень Нотаріальної палати України. Про скликання загальних зборів нотаріусів відділення оголошує за 60 днів. Слід вказати, що питання проведення чергового Зʼїзду нотаріусів та загальних зборів у квітні-травні 2024 року було предметом розгляду на засіданнях Ради Нотаріальної палати України 24 травня та 14 грудня 2023 року.

Радою Нотаріальної палати України прийнято аргументоване рішення про неможливість проведення Зʼїзду нотаріусів під час воєнного стану, оскільки відділення Нотаріальної палати України позбавлені можливості провести загальні збори нотаріусів на прифронтових територіях та у зоні бойових дій (Сумська, Херсонська, Харківська, Миколаївська, Запорізька, Луганська, Донецька області).

У звʼязку з цим постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 187 до Положення внесено зміни, зокрема, пункт 5 Положення доповнено новими абзацами такого змісту: «У разі закінчення строку повноважень персонального складу Комісії та відсутності пропозицій Нотаріальної палати України щодо делегування нотаріусів до нового складу Комісії, особи, які були делеговані Нотаріальною палатою України до попереднього складу Комісії, за їх письмовою згодою, поданою на запит Мін’юсту, входять до нового складу Комісії. Якщо нотаріус відмовився входити до нового складу Комісії, Мін’юст делегує з числа нотаріусів та/або представників Мін’юсту осіб у кількості, необхідній для затвердження нового складу Комісії».

Проте рішенням Ради Нотаріальної палати України від 05.03.2024 делеговано до нового складу сім кандидатур з попереднього складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату без проведення загальних зборів відділень Нотаріальної палати України та в порушення вимог пункту 5 Положення, пунктів 3.1, 3.14 Регламенту делегування нотаріусів до складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, оскільки попередній склад міг бути обраний лише за відсутності пропозицій Нотаріальної палати України та за письмовою згодою нотаріусів попереднього складу, поданою на запит Мін’юсту.

Делегування Радою Нотаріальної палати України нового складу можливе лише після проведення загальних зборів відділень Нотаріальної палати України. У зв’язку з чим постає питання щодо легітимності призначення нового складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, що може призвести до оскарження прийнятих нею рішень в судовому порядку через порушення процедури делегування членів Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Радою Нотаріальної палати України.

Отже, можна зробити висновок, що єдиною причиною неможливості обрання легітимного складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату є неможливість самоврядною організацією Нотаріальною палатою України проведення Зʼїзду нотаріусів та загальних зборів відділень Нотаріальної палати України.

Слід зауважити, що представники державних органів обіймають посади не довічно, а протягом чітко визначеного терміну, опираючись на принцип змінюваності, наприклад, Президент України, депутати Верховної ради України, депутати сільської, селищної, міської, районної, обласної ради обираються строком на п’ять років. Крім того, Вища кваліфікаційна комісія нотаріату обирається строком на три роки, в основу чого покладений також принцип змінюваності як і в органах публічної влади. З огляду на зазначене вище, в основу принципів діяльності Нотаріальної палати України не покладено принцип змінюваності.

Тому доцільним є врегулювання на законодавчому рівні механізму делегування посадових осіб органів державної влади до складу членів Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату в умовах воєнного стану задля забезпечення ефективності, змінюваності, легітимності та доброчесності виконання покладених на Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату обов’язків.

Зазначається, що метою законопроєкту є правове забезпечення продовження легітимної роботи Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, а також вдосконалення процедури її формування та діяльності.

Передбачається, що прийняття проєкту закону забезпечить вдосконалення механізму формування та діяльності Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату.

• Нині в Україні нотаріальне обслуговування населення здійснюють 565 державних нотаріальних контор і 25 державних нотаріальних архівів, в яких працює 748 державних нотаріусів та 620 консультантів. Окрім того, нотаріальне обслуговування здійснюють 5 607 приватних нотаріусів.
• Нотаріальна палата України повідомила, що саме повинен перевірити нотаріус при посвідченні договору щодо купівлі квартири з використанням житлового сертифіката.
• 23 лютого 2023 року Верховна Рада проголосувала Закон України № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».
• Міністерство у справах ветеранів України розробило детальну інфографіку порядку компенсації на придбання житла. Фахівці пояснили, як отримати компенсацію на придбання житла: хто має право, куди звертатися, перелік документів.
• 11 липня 2023 року, Кабінет Міністрів України затвердив «Порядок доступу нотаріусів до Єдиного державного демографічного реєстру». Порядок визначає механізм надання доступу нотаріусів до Єдиного державного демографічного реєстру, отримання ними з метою встановлення особи, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії: інформації про дійсність документів, оформлених із застосуванням Реєстру; відомостей або інших персональних даних з Реєстру про особу, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії.