У Раді планують скасувати дозвіл на застосування праці іноземців: зареєстровано законопроєкт
Скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства може стати першим кроком у процесі оновлення ринку праці
У Раді зареєстрували законопроєкт № 11006 «Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства».
У пояснювальній записці мовиться, що в українському законодавстві поняття дозволу на працевлаштування іноземних громадян вперше з’являється в Законі України «Про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» від 21.11.1997 року.
У пояснювальній записці до проекту запропоновані зміни обґрунтовувалися необхідністю привести у відповідність діюче законодавство щодо забезпечення працездатної молоді першим робочим місцем згідно статті 4 Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”.
Описані обставини, давно є неактуальними. Та й сам Закон «Про зайнятість населення», до якого вносились такі зміни, втратив чинність у 2013 році. Однак, його нова редакція необґрунтовано перебрала норми про цей дозвіл, існування якого не має жодних підстав.
Ще до початку повномасштабного вторгнення Україна стикалася з нестачею робочої сили. Але зараз, коли понад 6 мільйонів українців були вимушені виїхати за кордон, економічна ситуація в країні стала ще більш критичною. За оцінкою Міністерства економіки, протягом наступних десяти років Україні доведеться додатково залучити 4,5 мільйони співробітників на ринок праці, зокрема для повоєнної відбудови та економічного відновлення. На думку Українського інституту майбутнього, кількість працездатного населення в Україні скоротиться до 10 млн осіб.
Україна щорічно втрачатиме близько 60 мільярдів доларів, якщо не поверне своїх громадян. Скорочення кількості людей призведе до зменшення споживчих витрат, а значить до звуження внутрішнього ринку і до обмеження росту ВВП. Кризи на ринку праці та в пенсійній системі неминучі: до 2050 року майже третина населення в Україні буде старше 60 років, а потреба України у мігрантах з інших держав зростатиме до 1-1,2 млн осіб на рік.
Зазначається, якою б не була ситуація з поверненням українців, дефіцит робочої сили є неминучим. Якщо розглядати приклад Другої світової війни, кількість населення Угорщини, Румунії та Югославії стрімко спадала між 1939 та 1950 роками. У Чехословаччині, Польщі та Радянському Союзі за той самий період населення скоротилося на 10-20%. Чехословаччина та Польща оговталися від демографічного шоку лише в 1960-х роках. Нестача робочої сили, особливо кваліфікованої, була ще довго відчутною. По всій Центральній та Східній Європі війна залишила по собі спотворену демографічну структуру з катастрофічним браком працездатного населення.
Обговорюючи нинішні та майбутні виклики на ринку праці України, представники Міжнародної організації праці (МОП) висловили підтримку Україні щодо впровадження політики для їх подолання.
На часі закласти підвалини для оновленого ринку праці, який знайде найкраще застосування знанням, навичкам та здібностям, якими володіють люди, і запропонує їм нові економічні можливості, гідну працю та соціальний захист. Ми підтверджуємо свою готовність підтримувати зусилля України в цьому напрямку, – заявив Національний координатор МОП Сергій Савчук.
Скасування дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства може стати першим кроком у процесі оновлення ринку праці.
На сьогодні є достатньою кількість контролюючих органів, які можуть ефективно виконувати свої повноваження для контролю за дотриманням законодавства у сфері щодо легальності перебування іноземних громадян в Україні.
Також, достатньою є й кількість законодавчих норм для вирішення більшості проблем, які мав вирішувати дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. У такому випадку потрібно не посилювати законодавство у сфері міграції, а якісно його реалізовувати. Підприємець не повинен бути заручником недолугості міграційної системи, яка не створила ефективного механізму відсіювання небажаних суб’єктів на етапі допуску їх в країну.
Ініціатори запевняють, що законопроєкт передбачає лібералізацію процедури працевлаштування іноземних громадян в Україні шляхом скасування вимоги до працедавців отримувати дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.
Це дозволить зняти додаткове навантаження на підприємця, який зацікавлений у швидкому подоланні нестачі робочої сили.
Водночас, це стимулюватиме державу переглянути власну міграційну політику, яка зараз розглядає іноземця як особу від якої потрібно захищатись, створюючи штучні перепони на його шляху у працевлаштуванні в Україні. Натомість, – держава як інститут повинна розглядати іноземця в контексті того, яку роботу він може виконувати, яка потреба нашої економіки у відповідних фахівцях, наскільки український роботодавець потребує такого роду кваліфікації.
Так, планується внести зміни до Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», шляхом виключення положень про дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.
Передбачається, що скасування такого законодавчого рудимента як дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства дозволить зменшити втрати, час та ресурси українського підприємництва, яке воно витрачає на дозвільні процедури, у процесі подолання дефіциту робочої сили.
Як вказують автори документа, законопроєктом підвищується якість державної політики у сфері трудових відносин.
У разі ухвалення цей Закон набере чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Водночас дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, які видані раніше, діятимуть до закінчення строку, на який їх видано.
Станом на сьогодні документ передали на ознайомлення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
- Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я, Мінцифри та громадськими організаціями розробили зміни до законодавства, які дозволяють спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони.
- Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
- Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
- Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
- Згідно зі статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право на призначення пенсії за віком мають чоловіки та жінки після досягнення 60, 63 або 65 років.
- На що вплинуть нові розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму: роз’яснення ДПС.
- З початку 2023 року допомога по вагітності застрахованим особам надається за основним місцем роботи або ж за місцем роботи за сумісництвом.