У НААУ закликали посилити відповідальність за перешкоджання праву особи на захист: підготовлено проєкт Закону

22 Травня, 2024 в 09:21

Зокрема у НААУ наголосили, що вчинення протиправних дій в умовах воєнного або надзвичайного стану слід зробити особливо кваліфікованими складами злочинів (ст.ст. 374 та 397 КК) та кваліфікуючою ознакою (ст.ст. 398, 399 КК)

У НААУ зауважили, що в Україні почастішали випадки перешкоджання громадянам в реалізації їх конституційного права на захист. Такі протиправні діяння вчиняються службовими особами, зокрема військовослужбовцями ТЦК та СП. Їхня суспільна небезпечність істотно підвищується в умовах воєнного або надзвичайного стану, під час якого право людини на захист не може бути обмежено.

Зважаючи на це, у Національній асоціації адвокатів України підготували проєкт Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за перешкоджання праву особи на захист».

В НААУ наголошують, що зростання тиску на адвокатуру загрожує погіршенням стану дотримання прав людини в Україні. А статистика порушень прав адвокатів свідчить про загрозливу ситуацію для ефективної і безпечної професійної діяльності захисників.

Нагадаємо, за злочини, що пов’язані із перешкоджанням реалізації особою права на захист та порушенням гарантій адвокатської діяльності, передбачено кримінальну відповідальність у Кримінальному кодексі:

ст. 374. Порушення права на захист;
ст. 397. Втручання в діяльність захисника чи представника особи;
ст. 398. Погроза або насильство щодо захисника чи представника особи;
ст. 399. Умисне знищення або пошкодження майна захисника чи представника особи;
ст. 400. Посягання на життя захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги.

Проєктом Закону пропонується доповнити ч. 1 ст. 374 КК вказівкою на спеціального суб’єкта кримінального правопорушення – військовослужбовця.

Також вчинення протиправних дій в умовах воєнного або надзвичайного стану слід зробити особливо кваліфікованими складами злочинів (ст.ст. 374 та 397 КК) та кваліфікуючою ознакою (ст.ст. 398, 399 КК).

Так, за порушення права на захист в умовах воєнного або надзвичайного стану пропонується карати позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. А за втручання в діяльність захисника чи представника особи в аналогічних умовах – позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

НААУ вкотре виражає занепокоєння непоодинокими випадками перешкоджання праву особи на захист, вчиненими службовими особами, зокрема військовослужбовцями ТЦК та СП. Адвокати інформують про випадки цинічного та грубого втручання в їхню професійну діяльність безпосередньо під час надання правничої допомоги клієнтам. Відомо про такі випадки на Харківщині, Миколаївщині, Закарпатті, Чернігівщині, Чернівеччині та Одещині.

Зауважується, що проєкт Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за перешкоджання праву особи на захист» з проханням ініціювання його внесення до Верховної Ради та подальшої підтримки направлено Голові ВР Руслану Стефанчуку, голові Комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександру Завітневичу, голові Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергію Іонушасу, Уповноваженому ВР з прав людини Дмитру Лубінцю, та міністру оборони Рустему Умєрову.

15 травня у газеті “Голос України” опублікували Закон №3655-IX «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження». Закон набрав чинності 16 травня.
5 березня у “Голос України” офіційно опублікували Закон № 3604-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи».
23 лютого Верховна Рада розглянула у другому читанні доопрацьований Комітетом законопроєкт №10202 та прийняв його в цілому як Закон.
Комітет з питань економічного розвитку поінформував про дію Закону щодо відшкодування зруйнованого і пошкодженого житла.
За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів.
Верховна Рада на пленарному засіданні 22 лютого ухвалила Закон (проєкт № 5865) «Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків” та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках».