Трудовий договір з нефіксованим робочим часом це відносно новий вид трудових відносин між працівником і роботодавцем. Це особлива форма офіційного працевлаштування, де конкретний графік роботи заздалегідь не встановлюється, а обов’язок працівника виконувати завдання виникає лише тоді, коли роботодавець їх надає, повідомляє Південно-Східне міжрегіональне управління Держпраці.
Роботодавець самостійно визначає необхідність залучення працівника до роботи, але зобов’язаний узгоджувати з ним режим і тривалість робочого часу у строки, передбачені трудовим договором.
У такому документі обов’язково прописуються базові дні та години, коли від працівника можуть вимагати працювати, водночас цей час не може перевищувати 40 годин або 6 днів на тиждень.
Також визначається спосіб і мінімальний термін повідомлення про початок роботи, щоб працівник встиг підготуватися і вчасно приступити до роботи.
Працівник має повне право відмовитися від виконання завдання, якщо роботодавець порушив умови договору, наприклад, надіслав запит поза межами базових годин або з недотриманням строків попередження.
Важливою гарантією є те, що роботодавець не може забороняти працівникові працювати на інших роботодавців.
Оплата праці здійснюється за фактично відпрацьований час або виконаний обсяг роботи, проте закон встановлює мінімальний поріг в оплаті праці.
Навіть якщо роботи було мало або не було зовсім, працівникові гарантується оплата щонайменше за 32 години роботи на місяць.
Законодавство обмежує використання таких договорів, дозволяючи компаніям мати не більше 10% персоналу на таких умовах, а малим підприємцям із штатом до 10 осіб – лише одного такого працівника.
Якщо працівник успішно виконує обов’язки за таким договором понад 12 місяців, він отримує право офіційно вимагати переведення на звичайний графік зі стабільною оплатою.
Роботодавець зобов’язаний розглянути таку вимогу протягом 15 днів і або укласти новий договір, або надати письмову аргументовану відмову, після якої працівник може повторно звернутися з цим питанням через три місяці.
Важливо: працівник, який працює на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом має абсолютно такі ж самі права, як і решта працівників: право на відпустки, на виплати у разі тимчасової непрацездатності, настання нещасного випадку або безробіття, на обмеження тривалості робочого часу та гарантований час відпочинку тощо.
Раніше ми детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
А також пояснили деякі питання оформлення трудових відносин.
Окрім того, нагадали, що за загальним правилом трудовий договір укладається у письмовій формі. Статтею 24 КЗпП України визначено категорію осіб та обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі. Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
Тобто, на час дії воєнного стану, майбутній працівник та роботодавець мають дійти згоди щодо форми трудового договору, яка може бути: усна або письмова. Якщо з працівником укладають усний трудовий договір, працівник має надати на це письмову згоду у вигляді заяви про прийняття на роботу.
Окремо поінформували, що Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права зібрав у дайджест судову практику з трудових спорів за І квартал 2024 року.
- У період простою між роботодавцем та працівником продовжує діяти трудовий договір. Проте в цей час працівники не виконують свої трудові обов’язки.
- Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
- Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
- Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
- Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
- Чим відрізняється простій від призупинення дії трудового договору пояснили у Координаційному центрі з надання правової допомоги.
- Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності. Тому трудовий договір треба відрізняти від цивільно-правових договорів: авторського договору, договору підряду, договору доручення та інших цивільно-правових угод, реалізація яких також пов’язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Який договір краще укласти, необхідно визначити самостійно.