Трудові права домашніх працівників: пояснення Держпраці

З домашніми працівниками укладається трудовий договір, який є основним документом, що засвідчує виникнення, зміну та припинення трудових відносин та визначає права та обов’язки сторін

Послуги домашніх працівників в Україні стають все більш популярними, адже в сучасному світі час — найцінніший ресурс, і багато хто прагне делегувати побутові справи, щоб присвятити себе роботі, родині або хобі. Проте, працевлаштування домашнього персоналу має свої особливості, які важливо враховувати як роботодавцям, так і самим працівникам, нагадали у Держпраці.

До 2024 року  у законодавстві про працю України не існували поняття домашньої праці та домашніх працівників, але Законом України  від 25.04.2024  № 3680, Кодекс законів про працю України доповнений главою XI-А, присвяченою праці домашніх працівників, відповідно до норм якої:

Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Домашня праця – це робота, яка виконується для домогосподарства за трудовим договором.

Не вважається домашньою працею робота для домогосподарства, яка здійснюється особою нерегулярно та не більше 40 годин на місяць.

Роботодавцем є фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства та з якою домашній працівник уклав трудовий договір.

Домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем.

Мова не про побутові послуги, а про щоденну турботу, допомогу з доглядом за дітьми, підтримку літніх людей, забезпечення комфорту в домі. Няні, доглядальниці, хатні помічники, водії та садівники – їх праця не помітна для суспільства, але має бути гідною і захищеною, як і будь яка інша праця.

З домашніми працівниками укладається трудовий договір, який є основним документом, що засвідчує виникнення, зміну та припинення трудових відносин та визначає права та обов’язки сторін, а також є підставою для допуску домашнього працівника до роботи після здійснення роботодавцем повідомлення центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про прийняття домашнього працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір, укладений з домашнім працівником, може передбачати додаткові, крім передбачених законодавством, права, гарантії, соціально-побутові пільги та взаємні зобов’язання сторін.

Законодавство України чітко регулює робочий час, час відпочинку та оплату праці домашніх працівників:

• Робочий час — не більше 40 годин на тиждень (або менше, якщо передбачено в договорі). Домашній працівник самостійно веде облік свого робочого часу у зручній для нього формі та погоджує його з роботодавцем..
• Допускається гнучкий графік роботи або підсумований облік робочого часу — головне, щоб це було погоджено між роботодавцем та працівником.
• Надурочна робота — за згодою і з дотриманням вимог законодавства.
• Час очікування виклику на роботу або супровід членів домогосподарства на відпочинку — це теж робочий час і він має оплачуватись.

• Розмір оплати не може бути меншим за розмір встановленого законом мінімального рівня оплати праці.
• Відпустка — мінімум 24 календарні дні за робочий рік.

Трудовий договір, укладений з домашнім працівником, може бути припинений з ініціативи однієї із сторін.

Домашній працівник має право негайно в односторонньому порядку розірвати трудовий договір з роботодавцем у разі вчинення стосовно нього членом домогосподарства винних дій, які посягають на честь чи гідність домашнього працівника, або втручання в його особисте життя.

З урахуванням специфіки домашньої праці та особливостей умов праці, передбачених Кодексом законів про працю, домашні працівники користуються всіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю, у тому числі на безпечні та здорові умови праці.

Домашній працівник має право на повагу до своєї праці, а роботодавець — зобов’язаний створити для цього умови.

Раніше ми детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

А також пояснили деякі питання оформлення трудових відносин.

Окрім того, нагадали, що за загальним правилом трудовий договір укладається у письмовій формі. Статтею 24 КЗпП України визначено категорію осіб та обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі. Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Тобто, на час дії воєнного стану, майбутній працівник та роботодавець мають дійти згоди щодо форми трудового договору, яка може бути: усна або письмова. Якщо з працівником укладають усний трудовий договір, працівник має надати на це письмову згоду у вигляді заяви про прийняття на роботу.

Окремо поінформували, що Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права зібрав у дайджест судову практику з трудових спорів за І квартал 2024 року.

• У період простою між роботодавцем та працівником продовжує діяти трудовий договір.Проте в цей час працівники не виконують свої трудові обов’язки.
• Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
• Згідно зіст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
• Особливостівиконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
• Діти, які працюють, прирівнюютьсяу правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
• Чим відрізняється простій від призупинення дії трудового договору пояснилиу Координаційному центрі з надання правової допомоги.
• Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договоруміж працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності. Тому трудовий договір треба відрізняти від цивільно-правових договорів: авторського договору, договору підряду, договору доручення та інших цивільно-правових угод, реалізація яких також пов’язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Який договір краще укласти, необхідно визначити самостійно.