Строк лікарняного для догляду за повнолітнім членом сім’ї: відповідь ПФУ

4 Квітня, 2024 в 11:24

Строк лікарняного для догляду за повнолітнім членом сім’ї не може перевищувати терміну у сім днів за виняткових обставин

У Пенсійному фонді поінформували про нюанси щодо терміну, на який може надаватися лікарняний для догляду за повнолітнім членом сім’ї.

Допомога по тимчасовій непрацездатності для догляду за хворим повнолітнім членом сім’ї (старше 14 років) надають з першого дня непрацездатності, водночас не більш як на три календарні дні (к. дн).

Тоді як у виняткових випадках — з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин — термін лікарняного можуть продовжити не більш як на сім к. дн.

Варто зауважити, тимчасова непрацездатність особи відповідно до медичного висновку – це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру, та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи. Тимчасова непрацездатність обраховується в календарних днях (п.3 Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066).

Тимчасова непрацездатність може бути спричинена:

фізичною нездатністю особи здійснювати трудову діяльність (хвороба, травма, вагітність та пологи тощо);
неможливістю працювати у зв’язку із необхідністю здійснювати догляд за іншим членом сім’ї (хворою дитиною, хворим членом сім’ї, за дитиною до трьох років, за дитиною до досягнення трьох річного віку або дитиною з інвалідністю до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною);
неможливістю працювати у зв’язку із настанням обставин, спричинених діями державних органів (карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби).

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, перелічених у статті 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Водночас допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:

у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.

Застраховані особи, які в період отримання допомоги по непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.

Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред’явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього. Листок непрацездатності (довідка) в амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

У разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою “дублікат” на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась. Якщо до моменту чергової виплати заробітної плати непрацездатність ще продовжується, громадянину на його бажання видається листок непрацездатності, з зазначенням у графі “Заключні висновки”, що він продовжує хворіти, та подальшим оформленням продовження листка непрацездатності.

Акцентуємо, право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

МОЗ нагадує, що українці мають можливість залишатися вдома за наявності симптомів цих хвороб і звернутися до лікаря для експертизи тимчасової непрацездатності дистанційно.
Оплата лікарняного під час випробувального строку.
Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) забезпечує для пацієнтів та лікарів зручне ведення електронної медичної картки.
Строк дії електронних рецептів на рецептурні ліки, які пацієнт купує за власні кошти, збільшився до 90 календарних днів із 30-ти, як було раніше, повідомили у Міністерстві охорони здоров’я.
Уряд має намір обмежити вплив фармкомпаній на лікарів та фармацевтів.
Документи для ВЛК відтепер у е-формі: у МОЗ пояснили основні зміни для військовослужбовців.
Отримання лікарняного вагітними українками за кордоном: роз’яснення МОЗ.
Працівнику, увільненому від обов’язків за посадою (професією) на час виконання державних або громадських обов’язків, які здійснюються ним у робочий час, підстав для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності немає.