Статус дитини, що постраждала внаслідок війни, зможуть отримати також постраждалі від депортації
У законодавстві були певні прогалини, тому відповідний статус можна було отримати за місцем реєстрації як внутрішньо переміщена особа, тобто він надавався дітям-переселенцям
Верховна Рада постійно працює над посиленням захисту прав дітей під час війни. Один із важливих останніх ухвалених документів врегульовує питання набуття статусу дитини, що постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Тепер цей статус зможуть отримати не лише діти-переселенці, а й ті, хто зазнав каліцтв через війну чи був депортований Росією. Про це розповіла народна депутатка, членкиня парламентського Комітету з питань молоді та спорту Ірина Борзова.
З початку повномасштабної збройної агресії РФ більш як 270 тис. дітей отримали статус дитини, яка постраждала від війни, а загалом уже понад 313 тис. дітей мають цей статус. Він надає можливість і доступ до соціального захисту, оздоровлення, психологічної підтримки. Однак у законодавстві були певні прогалини, тому відповідний статус можна було отримати за місцем реєстрації як внутрішньо переміщена особа, тобто він надавався дітям-переселенцям. Проте через війну також постраждали й інші діти, наприклад ті, хто зазнав каліцтв через ракетні обстріли, отримав інвалідність чи був депортований. Тепер це питання врегульовано, – зазначила політикиня.
Нардепка додала, що зараз оформити статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, можна буде без прив’язки до місця реєстрації, а за місцем проживання.
Нагадаємо, з початку війни тисячі українських дітей зазнають каліцтва, стають жертвами насильства, викрадення, незаконного вивезення. На законодавчому рівні Україна вживає всіх необхідних заходів для забезпечення прав дітей, які постраждали від збройного конфлікту. Координаційний центр з надання правничої допомоги роз’яснив порядок надання статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів — дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні (стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Право на отримання статусу
Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії російської федерації не досягла 18 років (повноліття) та в результаті:
- отримала поранення, контузію, каліцтво;
- зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства;
- була викрадена;
- незаконно вивезена за межі України;
- залучалася до участі у військових формуваннях;
- незаконно утримувалася, зокрема в полоні.
Куди звертатися
Для отримання статусу потрібно звернутися із заявою до найближчої служби у справах дітей:
- за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи;
- за місцем звернення;
- якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій російською федерацією;
- за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування.
Звертатися може:
- законний представник дитини (батьки, усиновлювачі);
- сама дитина (з 14 років);
- представник органу опіки та піклування (у разі, якщо дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють);
- родичі дитини (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра, вітчим, мачуха).
Перелік документів
Для отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, подаються:
- заява про надання статусу;
- згода на обробку персональних даних ;
- засвідчені в установленому порядку копії таких документів:
- свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
документа, що посвідчує особу заявника; - документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (усиновлювача, опікуна);
- довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
- паспорта громадянина України у формі книжечки (у разі наявності);
- паспорта ID або закордонного (у разі наявності);
- витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
Додатковий перелік документів у разі, якщо дитина:
– отримала поранення, контузію чи каліцтво:
- виписка з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини, із зазначенням діагнозу згідно з Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду, отриманих у період здійснення воєнних дій, збройних конфліктів;
– зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалась до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань, незаконно утримувалася (зокрема в полоні):
- заява про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої;
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування);
- висновок експерта за результатами судової експертизи (за наявності);
– зазнала психологічного насильства:
- висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах;
- копія посвідчення з написом “Посвідчення члена сім’ї загиблого”;
- копії свідоцтва про смерть та документа, що підтверджує загибель особи внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або копія документа, що підтверджує смерть особи за вищезазначених обставин, у разі загибелі батьків дитини або одного з них з-поміж цивільних осіб.
Термін розгляду
Рішення про надання/відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування на підставі документів протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу.
Підстави для скасування статусу
Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є:
- встановлення недостовірних відомостей у поданих документах;
- непідтвердження обставин, в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.
Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.
Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.
- Відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
- Станом на 15 грудня 2023 року в реєстрі нараховувалося 192 150 боржників по аліментах, свідчать дані з Єдиного реєстру боржників.
- Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць встановлено єдиний на весь 2024 рік.
- Законодавством передбачено заходи примусового виконання рішень, які застосовуються до боржника за несплату аліментів.
- Компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно громадянина, внаслідок збройної агресії РФ, не оподатковується.
- У бюджеті на 2024 рік передбачено на виплати житлових субсидій і пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг 49,9 млрд грн, що на 12 млрд грн більше проти 2023 року.