Іноді роботодавці намагаються утримувати працівника на роботі, затримуючи або не виплачуючи заробітну плату, щоб він не звільнився. Важливо знати: такі дії можуть бути ознакою примусової праці, нагадує Держпраці.
Примусова праця — це будь-яка робота або служба, яку людина змушена виконувати під загрозою покарання та на яку вона не погоджувалася добровільно.
Однією з поширених форм примусу може бути штучне створення фінансової залежності, зокрема:
- безпідставне затримання або невиплата заробітної плати;
- утримання частини заробітку для того, щоб працівник не звільнився;
- створення умов, за яких працівник не може вільно припинити трудові відносини.
Відповідно до законодавства, кожен працівник має право вільно обирати працю та припиняти трудові відносини у встановленому законом порядку. Роботодавець не має права перешкоджати звільненню працівника або застосовувати будь-які форми економічного чи психологічного тиску.
У Держпраці наголосили, що затримка або невиплата заробітної плати є порушенням трудового законодавства, а використання таких дій для утримання працівника на роботі може мати ознаки примусової праці.
У разі порушення ваших трудових прав варто звертатися до територіальних органів Держпраці.
Раніше ми детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
А також пояснили деякі питання оформлення трудових відносин.
Окрім того, нагадали, що за загальним правилом трудовий договір укладається у письмовій формі. Статтею 24 КЗпП України визначено категорію осіб та обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі. Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
Тобто, на час дії воєнного стану, майбутній працівник та роботодавець мають дійти згоди щодо форми трудового договору, яка може бути: усна або письмова. Якщо з працівником укладають усний трудовий договір, працівник має надати на це письмову згоду у вигляді заяви про прийняття на роботу.
Окремо поінформували, що Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права зібрав у дайджест судову практику з трудових спорів за І квартал 2024 року.
- У період простою між роботодавцем та працівником продовжує діяти трудовий договір. Проте в цей час працівники не виконують свої трудові обов’язки.
- Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
- Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
- Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
- Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
- Чим відрізняється простій від призупинення дії трудового договору пояснили у Координаційному центрі з надання правової допомоги.
- Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності. Тому трудовий договір треба відрізняти від цивільно-правових договорів: авторського договору, договору підряду, договору доручення та інших цивільно-правових угод, реалізація яких також пов’язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Який договір краще укласти, необхідно визначити самостійно.