- переїзд на нове місце проживання;
- вступ до навчального закладу;
- неможливість проживання в місцевості за медичними показаннями;
- догляд за дитиною або хворим родичем;
- інші поважні причини.
Як зазначається, заява працівника про звільнення є одностороннім волевиявленням, а роботодавець не може його блокувати – він лише оформлює юридичну процедуру.
Якщо заяву “не приймають”: як зафіксувати подання
В Інспекції вказали, що, щоб уникнути суперечок і довести факт подання, важливо мати документальне підтвердження. Закон не встановлює обов’язку отримувати підпис керівника на заяві – важливо довести її вручення. Найефективніші способи:
1. Подати через канцелярію/відділ кадрів
Попросити поставити на копії:
- вхідний номер;
- дату та час реєстрації;
- підпис відповідальної особи.
2. Надіслати рекомендованим листом із повідомленням про вручення
Отримана поштою дата вручення буде вважатися датою подання заяви. Це найсильніший доказ у суді.
3. Надіслати на офіційну електронну адресу роботодавця
Бажано додати електронний підпис, але навіть лист без нього може служити доказом подачі, якщо роботодавець користується корпоративною поштою. Важливо: саме дата вручення заяви, підтверджена доказами, запускає двотижневий строк звільнення.
Як правильно оформити заяву
Заява має містити мінімум обов’язкових реквізитів:
- кому адресована (посада та ПІБ керівника, назва підприємства);
- від кого (ПІБ працівника, посада);
- текст: “Прошу звільнити мене за власним бажанням…”;
- дата звільнення (краще завжди вказувати конкретну);
- дата і підпис.
Якщо роботодавець рве заяву, не реєструє її або відмовляється оформити звільнення
Право працівника на звільнення не залежить від волі роботодавця. Обов’язки роботодавця в день звільнення визначені ст. 47 та ст. 83 КЗпП, зокрема:
- видати наказ про звільнення,
- видати трудову книжку (якщо вона у нього/внести запис),
- провести повний розрахунок (зарплата, компенсація відпусток тощо).
Якщо роботодавець перешкоджає звільненню
1. Зберіть докази:
- копія заяви з реєстрацією або квитанція про відправку листа;
- електронні листи;
- можливі свідки;
- аудіозаписи (якщо дозволено – особа має право фіксувати розмову, учасником якої є).
2. Надішліть письмову вимогу
Офіційною претензією вимагайте оформити звільнення та видати документи.
3. Зверніться до суду. Суд може:
- визнати факт припинення трудових відносин за заявою;
- зобов’язати оформити наказ;
- зобов’язати внести запис до трудової книжки;
- стягнути середній заробіток за затримку видачі трудової;
- стягнути моральну шкоду.
Практичні поради, які зменшують ризики
- надсилайте заяву рекомендованим листом або реєструйте в канцелярії. На копії обов’язково має бути вхідний номер та дата;
- зберігайте всі докази, навіть незначні;
- не погоджуйтеся на “усні домовленості”;
- уникайте повідомлень у месенджерах – це слабкі докази порівняно з поштовими квитанціями.
Раніше ми детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
А також пояснили деякі питання оформлення трудових відносин.
Окрім того, нагадали, що за загальним правилом трудовий договір укладається у письмовій формі. Статтею 24 КЗпП України визначено категорію осіб та обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі. Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.
Тобто, на час дії воєнного стану, майбутній працівник та роботодавець мають дійти згоди щодо форми трудового договору, яка може бути: усна або письмова. Якщо з працівником укладають усний трудовий договір, працівник має надати на це письмову згоду у вигляді заяви про прийняття на роботу.
Окремо поінформували, що Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права зібрав у дайджест судову практику з трудових спорів за І квартал 2024 року.
- У період простою між роботодавцем та працівником продовжує діяти трудовий договір. Проте в цей час працівники не виконують свої трудові обов’язки.
- Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
- Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
- Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
- Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
- Чим відрізняється простій від призупинення дії трудового договору пояснили у Координаційному центрі з надання правової допомоги.
- Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності. Тому трудовий договір треба відрізняти від цивільно-правових договорів: авторського договору, договору підряду, договору доручення та інших цивільно-правових угод, реалізація яких також пов’язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Який договір краще укласти, необхідно визначити самостійно.