Раду закликали вдосконалити порядок здійснення кримінального провадження

Проєкт Закону належить до пріоритетних сфер зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, зокрема міжнародно-правових, та права Європейського Союзу (acquis ЄС)

У Верховній Раді України пропонують удосконалити законодавства для більш ефективної боротьби з корупцією в частині підвищення ефективності та забезпечення належного судового розгляду кримінальних проваджень.

Кабінет Міністрів як суб’єкт законодавчої ініціативи зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону № 11130 «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».

Метою прийняття проєкту Закону України «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального  провадження» (далі – проєкт Закону) є удосконалення законодавства для більш ефективної боротьби з корупцією  в частині підвищення ефективності та забезпечення належного судового розгляду кримінальних проваджень.

Проєкт Закону розроблено на виконання цілі 2 реформи 2 розділу 4 «Боротьба з корупцією та відмивання грошей» секції 2 Плану України на 2024-2027 роки,  схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 року № 244.

Розробка проєкту Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо одноособового розгляду окремих справ суддею Вищого антикорупційного суду передбачена Планом для реалізації програми Ukraine Facility. Затвердження Урядом Плану для Ukraine Facility є критично важливим кроком для реалізації цілої низки реформ, що сприятимуть динамічному розвитку України та суттєво посилити стійкість національної економіки.

Проєкт Закону направлений на підвищення ефективності розгляду судом проваджень без порушення процесуальних строків у зв’язку чим пропонується надати суду можливість розглядати окремі справи суддею одноособово.

Велике навантаження на суддів зумовлює надмірно тривалий розгляд кримінальних проваджень, а також ставить під загрозу дотримання принципу розумних строків.

Вирішення зазначеної вище проблеми можливе у разі одноособового судового розгляду окремих справ.

Проєктом Закону пропонується внести зміни до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України, якими встановити, що кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більш як десять років, а також злочинів, у вчиненні яких обвинувачується Президент України, повноваження якого припинено, народний депутат України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Генеральний прокурор, Голова Служби безпеки України, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольного комітету України, Голова Національного банку України.

Також проєктом Закону виключається частина 12 статті 31 КПК, яка визначає порядок розгляду кримінальних проваджень суддями Вищого антикорупційного суду.

У пояснювальній записці зауважили, що проєкт Закону належить до пріоритетних сфер зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, зокрема міжнародно-правових, та права Європейського Союзу (acquis ЄС).

Так, зокрема, підпунктом 1 пунктом 59 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, передбачено захід щодо забезпечення повноцінної роботи Вищого антикорупційного суду, зокрема, розроблення та прийняття підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для забезпечення роботи суду.

Проєкт Закону за предметом правового регулювання відповідає Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, не містить положень, які порушують принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Проєкт Закону не потребує проведення гендерно-правової експертизи.

У проєкті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією. Проєкт Закону не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

У проєкті Закону відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

Передбачається, що реалізація закону сприятиме підвищенню ефективності роботи судів шляхом суттєвого зниження навантаження на кожного суддю і забезпечення належної динаміки розгляду кримінальних проваджень з дотриманням розумних строків.

Також додається, що проєкт Закону не належить до регуляторних актів.

Окрім цього, ініціатори документа наголосили, що реалізація проєкту Закону не вплине на розвиток регіонів, ринок праці, громадське здоров’я, екологію та навколишнє природне середовище.

• 15 березня у “Голос України” офіційно опублікували Закон № 3604-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи».
• 23 лютого Верховна Рада розглянула у другому читанні доопрацьований Комітетом законопроєкт №10202 та прийняв його в цілому як Закон.
• Комітет з питань економічного розвитку поінформував про дію Закону щодо відшкодування зруйнованого і пошкодженого житла.
• За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів.
• Верховна Рада на пленарному засіданні 22 лютого ухвалила Закон (проєкт № 5865) «Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків” та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках».