Рада ухвалила закон щодо єдиних підходів в оплаті праці державних службовців: деталі

Запевняють, що закон спрямований на упорядкування системи оплати праці, а не на збільшення зарплат

11 березня Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впровадження єдиних підходів в оплаті праці державних службовців на основі класифікації посад» (проект №8222). Закон впорядковує систему оплати праці на державній службі, робить її прозорішою, справедливішою, ефективнішою та унеможливлює надмірні виплати.

Закон передбачає єдину класифікацію посад, яка встановлює чіткі критерії для визначення рівня заробітної плати. Відтепер стала складова (посадовий оклад, надбавка за вислугу років та надбавка за ранг) має становити не менше 70% заробітної плати, а варіативна (місячна або квартальна премії, премія за результатами щорічного оцінювання) не може перевищувати 30%.

Крім того, документ передбачає вжиття заходів щодо перегляду з 1 січня 2026 року граничної чисельності працівників місцевих державних адміністрацій.

Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк наголосила, що закон спрямований на упорядкування системи оплати праці, а не на збільшення зарплат.

Цей закон – важливий крок до прозорості в оплаті праці державних службовців. Він запроваджує чіткі правила, що обмежують надбавки та премії і, водночас, дає змогу встановити справедливу систему винагороди, – пояснила вона.

Народний депутат Дмитро Чорний підкреслив, що ухвалення цього закону є важливим кроком до забезпечення системності в управлінні державною службою.

Важливо, що цей закон не лише встановлює чіткі правила щодо оплати праці, а й сприяє ефективному використанню державного бюджету. Ми закладаємо прозорі механізми, які стимулюватимуть професіоналів залишатися на державній службі, – зазначив він.

Народний депутат Віталій Безгін наголосив, що: “Усі зарплати держслужбовців нині «прив’язані» до прожиткового мінімуму. Це потрібно змінювати, адже зростання соцвиплат для вразливих категорій громадян не повинно автоматично тягнути за собою підвищення зарплат тим, хто почувається досить комфортно”.

Також парламентарій анонсував підготовку нового законопроєкту, який має відв’язати оплату праці держслужбовців від прожиткового мінімуму.

Звуважується, що закон є частиною пакету реформ, спрямованих на адаптацію українського законодавства до стандартів ЄС. Його ухвалення є одним із ключових кроків у рамках виконання зобов’язань в межах Ukraine Facility – програми фінансової підтримки України на 2024-2027 роки. Очікується, що запровадження нової системи оплати праці держслужбовців сприятиме формуванню професійної, ефективної та прозорої державної служби.

Нагадаємо, все, що потрібно знати про трудовий договір розповіла адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Ірина Шапошнікова під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури. Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками трудовий договір.

Раніше ми детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

А також пояснили деякі питання оформлення трудових відносин.

Окрім того, нагадали, що за загальним правилом трудовий договір укладається у письмовій формі. Статтею 24 КЗпП України визначено категорію осіб та обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі. Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Тобто, на час дії воєнного стану, майбутній працівник та роботодавець мають дійти згоди щодо форми трудового договору, яка може бути: усна або письмова. Якщо з працівником укладають усний трудовий договір, працівник має надати на це письмову згоду у вигляді заяви про прийняття на роботу.

Окремо поінформували, що Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права зібрав у дайджест судову практику з трудових спорів за І квартал 2024 року.

• Організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
• У період простою між роботодавцем та працівником продовжує діяти трудовий договір. Проте в цей час працівники не виконують свої трудові обов’язки.
• Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
• Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
• Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
• Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
• Чим відрізняється простій від призупинення дії трудового договору пояснили у Координаційному центрі з надання правової допомоги.
• Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності. Тому трудовий договір треба відрізняти від цивільно-правових договорів: авторського договору, договору підряду, договору доручення та інших цивільно-правових угод, реалізація яких також пов’язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Який договір краще укласти, необхідно визначити самостійно.