Рада прийняла Закон щодо запобігання насильству над дітьми

7 Червня, 2024 в 13:14

Метою документа є захист від булінгу дітей та інших учасників колективів, де з метою навчання, тренування, творчості, оздоровлення, відпочинку, лікування тощо перебувають діти, а також удосконалення існуючих норм законодавства щодо протидії такому виду насильства як булінг (цькування), що найчастіше охоплюється поняттям жорстокого поводження з дитиною

Верховна Рада ухвалила Закон щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми (законопроєкт № 6393-д).

У пояснювальній записці нагадали, що 18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла зміни до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу, відповідно до якого було введено до чинного законодавства України поняття «булінгу» та запроваджена адміністративна відповідальність за булінг (цькування) у закладах освіти.

Однак, слід зазначати, що з булінгом (цькуванням) зіштовхуються не тільки в закладах освіти.

Цькування часто відбувається також в колективах в інших сферах, де проводять свій час з різною метою діти, — у сферах фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку дітей, культури тощо. А сам булінг є тим видом насильства, яке охоплюється поняттям жорстокого поводження з дитиною.

З метою врегулювання зазначеної прогалини та з метою захисту від булінгу (цькування) учасників не лише освітнього, а також оздоровчо-виховного та навчально-тренувального процесу, у Верховній Раді України були підготовлені та зареєстровані два законопроекти:

1) проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства щодо протидії булінгу (цькуванню) (реєстр. №6393 від 06.12.2021), поданий народним депутатом України Мезенцевою М.С. та іншими народними депутатами України (далі — законопроект 6393);

2) альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення законодавства щодо протидії булінгу (цькування) (реєстр. №6393-1 від 22.12.2021), поданий народним депутатом України Піпою Н.Р. та іншими народними депутатами України (далі — законопроект № 6393-1).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило також низку зауважень до законопроектів 6393 та 6393-1, зокрема щодо недотримання принципу правової визначеності; пропозиції врегулювати в окремих випадках суспільні відносини, які безпосередньо не належать до предмету регулювання закону; необхідності усунення правової колізії у застосуванні норми адміністративного законодавства стосовно відповідальності керівників закладів освіти за неповідомлення органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування), про які їм стало відомо, та інше. Окрім того, у висновках, які надійшли від центральних органів виконавчої влади та відомств, звертається увага на необхідності розширення сфер застосування закону (зокрема, на сферу культури, соціальних послуг тощо).

Зважаючи на зазначене вище, Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій 7 червня 2023 року за результатами повторного, в порядку, встановленому частиною п′ятою статті 44 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», розгляду законопроектів 6393 та 6393-1 прийняв рішення: відповідно до статті 110 Регламенту Верховної Ради України підготувати законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України-членами Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій з врахуванням основних положень законопроектів 6393 та 6393-1.

Як наслідок, підготовлено та розглянуто новий доопрацьований законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми», який комплексно врегульовує те ж саме коло питань, що й законопроекти 6393 та 6393-1.

Цей доопрацьований законопроект пов’язаний з проектом Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання та протидії насильству стосовно дітей, який подається до Верховної Ради України одночасно.

Метою законопроекту є захист від булінгу (цькування) дітей та інших учасників колективів, де з метою навчання, тренування, творчості, оздоровлення, відпочинку, лікування тощо перебувають діти, а також удосконалення існуючих норм законодавства щодо протидії такому виду насильства як булінг (цькування), що найчастіше охоплюється поняттям жорстокого поводження з дитиною.

Основними нормативно-правовими актами у цій сфері правового регулювання є Конституція України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закони України «Про освіту», «Про охорону дитинства», «Про оздоровлення та відпочинок дітей», «Про фізичну культуру і спорт», «Про культуру», «Про соціальні послуги».

Як повідомив народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, документ передбачає механізми унеможливлення булінгу (цькування) дитини не лише у закладах освіти, а й в інших сферах життя дітей, зокрема, у спорті, культурі, оздоровленні й відпочинку, лікуванні тощо.

Законопроєкт № 6393-д дає визначення булінгу (цькуванню) та відносить його до ширшої категорії – «жорстоке поводження з дитиною», до якої також відносяться домашнє насильство і насильство за ознакою статі, — зазначив нардеп.

Окрім того, встановлюються чіткі обов’язки керівників і працівників відповідних закладів та алгоритм їхніх дій у випадку виявлення ознак будь-якого насильства над дитиною.

Передбачається, що прийняття Закону сприятиме унеможливленню жорстокого поводження з дитиною, в тому числі булінгу (цькування) в закладах освіти, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку дітей, культури та інших колективах, де з метою навчання, тренування, творчості, оздоровлення, відпочинку, лікування тощо перебувають діти.

Читайте також: Кібербулінг: форми прояву та відповідальність

6 лютого у Раді проголосували у першому читанні за законопроєкт №9390, яким вводиться адміністративна відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу у розмірі від 850 до 1700 грн для батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та (або) неповнолітніх дітей.
Усі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним — так закріплено у ст. 52 Конституції України. Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв’язку між нею та її батьком і матір’ю. Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.
З початку війни тисячі українських дітей зазнають каліцтва, стають жертвами насильства, викрадення, незаконного вивезення. На законодавчому рівні Україна вживає всіх необхідних заходів для забезпечення прав дітей, які постраждали від збройного конфлікту. Координаційний центр з надання правничої допомоги роз’яснив порядок надання статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.