Рада проголосувала Закон щодо спрощення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції

Новий підхід сприятиме тому, що більша кількість осіб братиме участь в електронному суді в режимі відеоконференції, а самі засідання проходитимуть частіше та швидше

23 травня 2024 року Верховна Рада України прийняла за основу та в цілому запропонований Комітетом з питань правової політики, проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції (№ 11133 від 28 березня 2024 року).

Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт розроблений з метою вдосконалення регулювання питань організації судами участі осіб у судових засіданнях з розгляду господарських, цивільних та адміністративних справ у режимі відеоконференції шляхом усунення зайвої процесуальної перепони у вигляді необхідності постановлення ухвали про участь у відеоконференції всім складом суду при колегіальному розгляді справи.

Впровадження інформаційних технологій у роботу судів України, а також автоматизація їх діяльності визначено у Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схваленої Указом Президента 20 травня 2015 року.

Наприкінці 2017 року набули чинності зміни до процесуального законодавства, де інноваційним стало запровадження «електронного суду» шляхом розбудови Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (далі – ЄСІТС).

Можливість участі особи у судових засіданнях в режимі відеоконференції є однією з важливих складових роботи «електронного суду», яка активно впроваджується і якою користуються учасники судових проваджень.

В умовах карантинних обмежень, а також в умовах воєнного стану участь сторін та інших учасників судових проваджень у судових засіданнях в режимі відеоконференції покликана також забезпечити їх безпеку.

У зв’язку з цим спрощення процесу організації судами відеоконференцій має важливе значення не тільки в аспекті підвищення ефективності судочинства, скорочення строків розгляду справ, спрощення доступу до суду осіб, чиї права потребують захисту, а й для забезпечення безпеки цих осіб під час судового розгляду.

Разом з тим, за положеннями чинних Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України питання участі учасника у судовому засіданні у відеоконференції вирішується всім складом суду, який розглядає відповідну справу.

За нормами названих процесуальних кодексів, значна частина процесуальних питань у справах, що перебувають на розгляді в судах відповідної юрисдикції, вирішуються одноособово суддею-доповідачем, в той час як кінцеві рішення у справі та процесуальні судовій рішення стосовно важливих питань ухвалюються всім складом суду.

Розгляд клопотань учасників справи про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції однозначно є тим процесуальним питанням, яке може бути вирішено суддею-доповідачем одноособово без необхідності прийняття цих рішень всім складом суду. Водночас, процесуальні кодекси окремо не наділяють суддю-доповідача цим повноваженням, тому діє загальне правило, за яким це рішення приймається всім складом суду.

Якщо у судах першої інстанції недоліки цієї ситуації не так відчутні, оскільки більшість справ розглядаються суддями одноособово, то в судах апеляційної та касаційної інстанції, де справи розглядаються колегіями судів (у більшості випадків 3 суддів, а у Верховному Суді також колегіями у складі 5 суддів, палатами, об’єднаними палатами касаційних судів та Великою Палатою Верховного Суду, склад якої налічує 21 суддю), така ситуація створює невиправдану перепону ефективному відправленню правосуддя.

В умовах, коли процесуальне законодавство встановлює 5-денний строк перед засіданням для особи на звернення до суду з метою участі у засіданні у режимі відеоконференції, суд має у дуже стислий строк постановити відповідну ухвалу, надіслати її учасникам справи та вжити заходи для організації відеоконференції. Всі ці заходи вживає суддя-доповідач та секретар судового засідання за дорученням судді-доповідача. Інші судді зі складу відповідної колегії участі в організації відеоконференції не беруть, оскільки це питання є суто технічним.

Водночас, необхідність забезпечити підписання відповідної ухвали про участь особи у судовому засіданні у режимі відеоконференції спершу у паперовому вигляді, а згодом забезпечити підписання електронного примірника відповідної ухвали кваліфікованими електронними підписами всіх суддів, які входять до відповідної колегії, яка розглядає справу, для подальшого направлення ухвали до Єдиного державного реєстру судових рішень, а лише згодом – учасникам справи, істотно уповільнює вирішення цього технічного питання, уповільнює відправлення правосуддя в цілому і відволікає ресурси судової системи.

Така ситуація має місце при тому, що значна кількість набагато більш важливих процесуальних питань у справах, які остаточно вирішуються колегіально, залишені процесуальним кодексами на вирішення суддеюдоповідачем одноособово (наприклад залишення без руху апеляційних та касаційних скарг, які містять недоліки; відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами).

Цей законопроєкт розроблений з метою усунення цього істотного бар’єру для ефективного судочинства у господарських, цивільних та адміністративних справах.

Як розповів народний депутат, заступник Голови Комітету з питань цифрової трансформації Сергій Штепа, розширення можливостей електронного суду набуває особливого значення і в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

Такий підхід сприятиме тому, що більша кількість осіб братиме участь в електронному суді в режимі відеоконференції, а самі засідання проходитимуть частіше та швидше. Відповідно, ми отримаємо прискорення розгляду всіх справ в Україні. Також ухвалений Закон загалом сприятиме розвитку української судової системи, — зазначив Штепа.

Законопроєктом викладаються в нових редакціях стаття 197 Господарського процесуального кодексу України, стаття 212 Цивільного процесуального кодексу України та стаття 195 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачається, зокрема, що суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції без повідомлення учасників справи, а також надається право представникам учасників справи брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Передбачається, що прийняття законопроєкту дозволить підвищити ефективність судочинства в Україні, особливо в апеляційній та касаційній інстанціях, підвищить прогнозованість та зручність для учасників судових проваджень процесуальної діяльності судів з організації судових засідань, підвищить через прискорення розв’язання питання про його організацію інструмент участі в судових засіданнях в режимі відеоконференції як такий, що спрямований на подальшу цифровізацію судочинства, забезпечення зручності та безпеки учасників судових проваджень.

• Набирає чинності Закон «Про адміністративну процедуру»: у Мін’юсті роз’яснили основні процедурні строки.
• Рада проголосувала законопроєкт про відповідальність за порушення комендантської години: визначено розмір штрафів.
• Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.
• Вилучення земель природно-заповідного фонду з комунальної власності можливе виключно за погодженням з Верховною Радою —  позиція Верховного Суду.