Рада підтримала законопроєкт щодо фінансування здобуття вищої освіти: деталі

Метою – є реформування системи фінансування здобуття вищої освіти на основі диверсифікації способів фінансового забезпечення навчання здобувачів, підвищення ефективності використання державних коштів в частині фінансування державного замовлення, адресності державної цільової підтримки, вдосконалення механізму формування та розподілу державного замовлення

20 березня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт Закону №10399 «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам».

Так, документ передбачає зміну механізму формування державного замовлення, а також пропонує диверсифікувати бюджетне фінансування вищої освіти, зокрема шляхом запровадження державних грантів паралельно з державним замовленням. Крім того, вдосконалюється механізм пільгового кредитування, забезпечується право та обов’язок першого робочого місця для здобувачів вищої освіти за державним та регіональним замовленням.

Метою законопроєкту є реформування системи фінансування здобуття вищої освіти на основі диверсифікації способів фінансового забезпечення навчання здобувачів, підвищення ефективності використання державних коштів в частині фінансування державного замовлення, адресності державної цільової підтримки, вдосконалення механізму формування та розподілу державного замовлення.

Зауважується, що 2022 році Кабінетом Міністрів України затверджено Стратегію розвитку вищої освіти в Україні, що визначає основні пріоритетні напрями її розвитку до 2032 року. Серед ключових проблемних питань, на які спрямовано стратегічні заходи, є недофінансування системи вищої освіти та неефективність самого механізму фінансування із позиції його спроможності забезпечити якісний рівень підготовки фахівців, модернізацію закладів освіти. Ця проблема супроводжується ситуацією обмеженої дії принципу «гроші ходять за студентом» в контексті вільного вибору ним закладу освіти за формою власності, форми здобуття освіти та освітньої програми із відповідним державним фінансовим забезпеченням, а саме, неможливістю відповідно до діючого механізму для здобувачів вищої освіти обирати інструмент фінансування оплати за навчання внаслідок фактичної відсутності диверсифікованої пропозиції з боку держави. Єдиним повноцінно діючим механізмом сьогодні є механізм державного (регіонального) замовлення, який дозволяє особі здобути певний освітній рівень безоплатно (повністю за кошти державного або місцевого бюджету). Такі особи отримають також право на академічну стипендію, а в разі приналежності їх до певних пільгових категорій – державну цільову підтримку. На початок 2022-2023 н.р. на умовах державного замовлення навчалися 418,3 тис. здобувачів, що складало 39,7% контингенту, за кошти фізичних та юридичних осіб – 635,5 тис. осіб або 60,3%. Недостатньою та неефективною із позиції механізму реалізації залишається фінансування шляхом надання здобувачам пільгових довгострокових кредитів – 34 тис. осіб, які відповідно до Порядку пільгового кредитування для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 р. № 673, надаються через заклади вищої освіти. Коштом ваучерів здобувають наступний рівень освіти або ступінь магістра за іншою спеціальністю деякі категорії громадян  (2 тис. осіб) відповідно до Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності деяких категорій громадян на ринку праці, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 207.

В умовах воєнного та повоєнного відновлення України, що характеризується суттєвим зниженням платоспроможності населення – падіння реальних доходів населення за 2022 рік склало 15,8%, а зростання безробіття – 25,8%, спроможність громадян оплачувати здобуття освіти власним коштом має прогнозовану тенденцію до зниження. Відповідно будуть втрачати свої доходи і заклади вищої освіти, які коштом цього джерела не тільки забезпечують освітній процес, але і формують потенціал для розвитку закладів, в тому числі для модернізації та відновлення їх матеріально-технічної бази.

Зазначене формує чіткий запит на перегляд моделі та механізмів фінансування системи вищої освіти із розширенням (диверсифікацією) інструментів державного фінансування для здобуття освіти шляхом виділення певних інструментів, що будуть базуватися на принципах співфінансування оплати навчання з боку держави та фізичних (юридичних) осіб.

На необхідність фінансової підтримки в частині реалізації механізму співфінансування також вказує низький обсяг як державних, так і приватних інвестицій у вищу освіту на одного здобувача у порівнянні із іншими країнами світу саме в абсолютному вимірі. В умовах повільного зростання ВВП та доходів громадян, збереження частки доходів Державного бюджету, що спрямовується на підготовку кадрів з вищої освітою, не дозволить суттєво змінити ситуацію із інвестиціями в освіту на одного здобувача. Водночас цінова конкуренція між закладами вищої освіти за здобувачів, які навчаються за кошти фізичних осіб, (навіть із відновленням ціноутворення на основі індикативної собівартості) буде призводити до пропозиції «низької» ціни на освітні послуги з боку закладів вищої освіти, виходячи з обмеженого платоспроможного попиту.

Разом із тим розширення кола здобувачів, яким забезпечується доступ до різних інструментів державного фінансування для оплати навчання та, відповідно, розширення доступу до фінансування здобуття освіти, дозволить підвищити платоспроможний попит на ринку освітніх послуг, та, відповідно, потенціал підвищення ціни на платні освітні послуги з боку закладів вищої освіти. Це своєю чергою збільшить обсяги фінансування, залучені у сферу вищої освіти.

Розширення можливостей закладів вищої освіти залучати кошти в оплату за навчання від здобувачів, враховуючи грантову підтримку та кредитування, дозволить збільшити обсяги власних коштів, забезпечивши тим самим потенціал фінансування розвитку закладів.

Недосконалими є і чинні механізми формування та розподілу держзамовлення. Відповідно до рішення Комітету з питань освіти, науки та інновацій від 9-10 серпня 2023 року «Про державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, на підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» формування обсягів державного замовлення у 2023 році не враховує пріоритетів уряду та Плану відновлення, не сприяє зменшенню дисбалансу між попитом на затребувані спеціальності та пропозицію, та навпаки характеризується розпорошенням державних коштів. Відповідно визначено необхідність пошуку нових принципів та порядку формування і розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку.

Законопроєкт передбачає:

Проєктом акта передбачено внесення змін до Закону України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» щодо особливостей та строків складання середньострокового прогнозу потреби ринку праці, формування державного замовлення.

Зміна строків складання середньострокового прогнозу пропонується з метою визначення зведених проєктних обсягів державного замовлення та подання їх Мінфіну для своєчасного включення їх до проєкту закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Пропонується новий підхід до бюджетного фінансування вищої освіти в частині планування і прогнозування потреб ринку праці. Застарілість чинної системи державного замовлення фахівців зрозуміла: її дизайн базується на припущенні, що держава прогнозує і планує потреби ринку праці за всіма спеціальностями на роки вперед. У сьогоднішніх умовах таке прогнозування можливе (і бажане), але не ефективне для всіх без виключення спеціальностей.

Документом передбачено нову систему державного замовлення фахівців для ключових професій (зокрема лікарів, вчителів, військових, інженерів деяких спеціалізацій тощо), і також механізм максимального забезпечення бюджетного фінансування здобуття вищої освіти всіх охочих вступників.

Законопроєктом також передбачено внесення змін до Закону України «Про вищу освіту», а саме змін до статті 1 в частині визначення регіонального замовлення, статті 4 щодо права на вищу освіту. Додана стаття 4¹ передбачає забезпечення права на здобуття вищої освіти, в тому числі шляхом безоплатного для них навчання для здобуття вищої освіти за державним або регіональним замовленням, з повною або частковою оплатою навчання коштом державних грантів, пільгових довгострокових кредитів на навчання для здобуття вищої освіти, ваучерів. Статтею 4¹ передбачено також категорії осіб, які можуть повторно здобути вищу освіту з використанням коштів державного (місцевого) бюджету. Вносяться зміни також до статті 44 щодо прийому на навчання для здобуття вищої освіти, а саме конкурсного відбору вступників, розрахунку конкурсного бала, переліку осіб, які можуть брати участь у конкурсному відборі з урахуванням балів за вступні випробування в закладі вищої освіти замість балів зовнішнього незалежного оцінювання або вступних випробувань з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання.

До Закону України «Про вищу освіту» додано статтю 44¹ щодо особливостей або спеціальних умов прийому на навчання та оплати послуг з навчання для здобуття вищої освіти для окремих категорій громадян України. В окрему статтю 44² виділено умови надання державної цільової підтримки для здобуття вищої освіти з урахуванням зміни моделі фінансування здобуття вищої освіти. Надання державної цільової підтримки передбачає врахування фінансово-майнового стану її отримувача, зокрема для виплати соціальної стипендії. Відповідно, передбачено внесення змін щодо умов надання державної цільової підтримки та виплати соціальної стипендії до законів України.

У законопроєкті не мовиться про зменшення бюджетних асигнувань на підготовку фахівців із вищою освітою. Натомість передбачається більш цільовий та справедливий розподіл бюджетних коштів. За новою системою, сьогоднішній жорсткий розподіл бюджет/контракт, межа якого часто може залежати від тисячної конкурсного балу ЗНО чи НМТ – має відійти в минуле.

Норми законопроєкту передбачають збільшення частки вступників, які отримують фінансову підтримку свого навчання від держави. Цю підтримку, абітурієнти здобуватимуть у формі гранта – чіткої суми грошей, яку зможуть використати на покриття вартості контракту із закладом вищої освіти.

Сума гранту визначатиметься урядом, але в сьогоднішніх умовах передбачається діапазон між 15 і 50 тис. грн, які розподілятимуться за результатами ЗНО/НМТ з коригуванням на коефіцієнт спеціальності. Найбільш здібні вступники отримають грант, який покриватиме всю вартість навчання, а для інших залучатиметься механізм співфінансування.

Також документом передбачено трансформацію механізму пільгового кредитування. На відміну від чинної системи такого кредитування, оператором видачі кредитів та їх повернення передбачено не ЗВО, а банк. Пільги для здобувачів вразливих категорій населення зберігаються: вони переважно навчатимуться на місцях державного замовлення.

Проєктом акта передбачено внесення змін до статті 64 щодо працевлаштування осіб, які здобувають або здобули вищу освіту, а також додано статтю 64¹, якою передбачені умови забезпечення працевлаштування осіб, які здобувають вищу освіту, в тому числі щодо зобов’язань здобувача вищої освіти укласти договір про працевлаштування у випадку надходження відповідної пропозиції від роботодавця. Крім того, визначено функції територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в частині реалізації механізму працевлаштування осіб, що здобувають вищу освіти коштом державного замовлення.

Внесення змін передбачається до статті 71, якою унормовується перехід з моделі фінансування закладів вищої освіти на фінансування здобуття вищої освіти, зокрема через визначення розширеного переліку способів такого фінансування коштом загального фонду державного бюджету (оплата послуг з навчання здобувачів вищої освіти за державним замовленням, виплата академічних та соціальних стипендій здобувачам вищої освіти та докторантам, що навчаються за державним замовленням, надання державних грантів на оплату послуг з навчання для здобуття вищої освіти, надання пільгових довгострокових кредитів на навчання для здобуття вищої освіти, оплата послуг з навчання здобувачів вищої освіти коштом Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту), коштів місцевих бюджетів. Відповідно додано статтю 72² щодо державних грантів на оплату послуг з навчання для здобуття вищої освіти, статтю 72³ щодо пільгових довгострокових кредитів на навчання для здобуття вищої освіти, якими регламентовано умови їх надання та особливості застосування.

В новій редакції викладено статтю 72 щодо формування та розміщення державного замовлення на навчання здобувачів вищої освіти та додано 72¹ щодо регіонального замовлення. Прикінцевими положеннями проєкту акта визначено, що формування та розміщення державного замовлення на навчання здобувачів вищої освіти та підготовку докторантів здійснюється відповідно до вимог цього Закону з 1 січня 2024 року.

Передбачається, що прийняття законопроєкту сприятиме зростанню фінансових ресурсів у сфері вищої освіти, зокрема в частині спеціального фонду закладів вищої освіти, спроможності оплачувати здобуття вищої освіти особами завдяки механізму співфінансування з одночасним підвищенням відповідальності з боку здобувачів щодо результатів свого навчання, їх працевлаштування після отримання освітнього ступеня. Зміна підходів до формування та розподілу державного замовлення підвищить результативність державної політики щодо досягнення пріоритетних цілей та завдань. Завдяки нової моделі фінансування держава підвищить адресність використання державних коштів у частині фінансування державного замовлення, підтримки пільгових категорій здобувачів, збільшить гнучкість  частині державних грантів та ефективність використання бюджетних коштів завдяки їх зворотності.

Раніше ми повідомляли, що народні депутати завершили роботу над підготовкою до другого читання законопроєкту №8030, який запроваджує реформу дошкільної освіти, та готові винести його на розгляд парламенту найближчим часом.

• 10 січня Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам» (№ 10399). 5 січня Уряд погодив цей законопроєкт.
• 21 грудня президент Володимир Зеленський підписав Закон №9591 «Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України».
• Законотворці пропонують врегулювати право самозайнятих осіб на отримання відпустки.
• У Раді зареєстрували законопроєкт щодо удосконалення питань мобілізації: перелік запропонованих змін.