Питання сплати судового збору учасником бойових дій у спорі, що не стосується його статусу

21 Липня, 2024 в 08:46

Соціальне буття учасників бойових дій не обмежується виключно їхнім відповідним статусом

Застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» має відбуватися при зверненні осіб, які в ньому зазначені, до суду у зв’язку з порушенням будь-яких їхніх прав, а не тільки тих, які безпосередньо пов’язані з відповідним їхнім статусом (учасник бойових дій, постраждалий учасник Революції Гідності, Герой України), незалежно від характеру, предмета й підстав їхніх позовів. Водночас відповідне звільнення від сплати судового збору має відбуватися на всіх стадіях судового процесу.

Такого висновку дійшла колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 3 липня 2024 року у справі № 567/79/23 (провадження № 61-16782 св 23) про передачу справи на розгляд Великої Палати ВС для відступу від попереднього правового висновку ВП ВС, повідомляє пресслужба Суду.

Позивач просив суд визнати недійсною угоду про дострокове розірвання договору оренди землі та скасувати рішення державного реєстратора.

Суд першої інстанції повернув позовну заяву, оскільки позивач не сплатив судовий збір, посилаючись на те, що, як учасник бойових дій, звільнений від його сплати на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Суд вказав, що позовні вимоги не торкаються порядку надання, обсягу соціальних гарантій, не стосуються будь-яким іншим чином соціального і правового захисту особи зі статусом УБД, тому судовий збір підлягає сплаті.

Апеляційний суд скасував ухвалу районного суду, зазначив, що позивач, маючи статус УБД, звернувся до суду з метою захисту свого права на отримання орендної плати за надану в оренду земельну ділянку, що з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», предмета та підстав позову вказує на звільнення його від сплати судового збору.

Продовжуючи розгляд справи, районний суд призначив почеркознавчу експертизу і зупинив провадження в ній.

Позивач оскаржив відповідну ухвалу, однак апеляційний суд повернув йому скаргу через несплату судового збору на ухвалу суду, пославшись на правові висновки ВП ВС.

Колегія суддів КЦС ВС передала справу на розгляд ВП ВС, навівши таке обґрунтування.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати збору, зокрема, звільняються: 1) військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, – у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків (п. 12); 2) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України – у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав (п. 13).

Предметом спору в цій справі є захист прав та інтересів УБД, пов’язаних з відносинами оренди землі, тобто цей спір не пов’язаний із захистом порушених прав позивача саме як УБД або з виконанням ним військового обов’язку, або виконання службових обов’язків.

Колегія суддів проаналізувала застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у постановах КЦС ВС, Касаційного адміністративного суду у складі ВС та ВП ВС і дійшла висновку, що з цього питання у ВС склалася різна практика.

Зазначила, що правовий висновок щодо застосування вказаної норми виключно в контексті статей 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», викладений у постанові ВП ВС від 9 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, є конкретним та однозначним – таким, що позбавляє можливості застосувати п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» у справі, що розглядається.

Водночас у цій справі застосування п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», яке обмежене виключно змістом статей 12 та 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», матиме результатом позбавлення позивача пільги, на яку він має право відповідно до реального змісту спірного пункту.

Колегія суддів вказала на доцільність значно ширшого тлумачення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і встановлення однозначного його розуміння. Тим більше зазначена проблематика набуває гострого значення в контексті збройної агресії російської федерації проти незалежності та державності України, оскільки вона потенційно зачепить інтереси сотень тисяч осіб, які стали на захист існування нашої держави та, ризикуючи власним життям, захищають, зокрема, саме існування принципів, закріплених у Конституції України.

Необхідно усвідомлювати, що соціальне буття учасників бойових дій не обмежується виключно їхнім відповідним статусом. Якщо держава створює хибне враження у своїх громадян, які ризикуючи власним життям, захищали та захищають саме її існування, щодо реального соціального захисту цих громадян, то вона фактично самостійно підриває власні конституційні постулати.

Нагадаємо, Кабінет Міністрів України ухвалив зміни до постанови №413. Згідно з нововведеннями захисники та захисниці, які служили або служать в силах безпеки та оборони, тепер звільнені від обов’язку особисто займатися пошуком та збором необхідних документів для отримання статусу УБД. Відтепер функцію на себе беруть відповідні комісії, що ухвалюють рішення щодо надання статусу.

Раніше у Міністерстві у справах ветеранів України розробили інфографіку з деталізацією порядку отримання статусу учасника бойових дій (УБД) для оборонців.

У ній детально розписано:

  • Хто має право на статус УБД
  • Як отримати статус УБД під час війни
  • Як отримати статус УБД після звільнення військової служби
  • Як отримати статус УБД добровольцю
  • Хто має право на статус ветерана війни
  • Хто належить до учасників війни

Варто додати, що 24 серпня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року № 887, якою спрощено процедуру отримання статусу учасника бойових дій.Підставою для надання особам, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України статусу учасника бойових дій є лише довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (за формою згідно з додатком № 6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413). У довідці, крім звання, прізвища, імені, по батькові, обов’язково зазначаються: посада; дата народження; реквізити документа, що посвідчує особу; реєстраційний номер облікової картки платника податків. Можуть бути зазначені адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), номер контактного телефону й адреса електронної пошти.

Особи, які отримали поранення в АТО/ООС, можуть оформити статус учасника бойових дій, надавши додатково довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

Окремо зауважимо, у разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд комісії за рішенням керівника відповідного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади чи іншого державного органу, зазначеного у пункті 5 Порядку.

Мін’юст, органи Міноборони, МВС, Національна поліція, Національна гвардія, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Адміністрація Держприкордонслужби, Адміністрація Держспецтрансслужби, Офіс Генерального прокурора, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв’язку, ДСНС, ДФС інформують щомісяця до 10 числа Мінветеранів про видані посвідчення учасника бойових дій за формою, визначеною в додатку 1 до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302.

Рішення про відмову у статусі учасника бойових дій або його позбавлення оскаржується у судовому порядку.

Раніше Міністерство у справах ветеранів України розробило детальну інфографіку порядку компенсації на придбання житла. Фахівці пояснили, як отримати компенсацію на придбання житла: хто має право, куди звертатися, перелік документів. Нині майже 2000 ветеранів та членів їхніх сімей вже отримали кошти для придбання власного житла за чотирма програмами Міністерства.

Також стало відомо, що Комісія приймає рішення щодо переводу військовослужбовця до іншого лікувального закладу або потребу у відпустці після завершення лікування чи у зв’язку з хворобою/лікуванням (реабілітацією), протезуванням тощо. Для того, щоб потрапити на ВЛК, спершу військовослужбовцю потрібно подати рапорт своєму командиру. Командир також може самостійно ухвалити відповідне рішення і відправити військовослужбовця на ВЛК.

  • У НАЗК провели стратегічний аналіз корупційних ризиків у діяльності військово-лікарських комісій (ВЛК) Збройних Сил України (ЗСУ) на виконання п. 5 рішення Ради національної безпеки й оборони України від 30.08.2023 «Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», введеного в дію Указом Президента України від 12.09.2023 № 576/2023.
  • 22 листопада 2023 року Верховна Рада проголосувала закон, ініційований 37 народними депутатами, про збереження біологічного батьківства/материнства, у разі отримання військовослужбовцями поранень, що впливають на репродуктивні функції.
  • З 1 грудня 2023 року митне оформлення гуманітарної допомоги, а також товарів військового призначення та подвійного використання, що ввозяться як гуманітарна допомога, здійснюватиметься за новим порядком.
  • Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави.