Президент вніс на ратифікацію Нікосійську конвенцію

Ратифікація Нікосійської конвенції була серед рекомендацій Резолюції ПАРЄ «Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру»

Президент України вніс на ратифікацію Конвенцію Ради Європи про правопорушення, пов’язані з культурними цінностями (Нікосійську конвенцію 2017 року), повідомила заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук.

Це важливий та довгожданий для України документ, що криміналізує низку протиправних діянь, пов’язаних зі знищенням культурної спадщини та крадіжкою культурних памʼяток.

Фактично Нікосійська конвенція стане юридичним інструментом для притягнення агресора до відповідальності за відповідні злочини (до речі, РФ – підписант Конвенції) та повернення викрадених культурних памʼяток до України. Окрім того, Україна отримає правову підставу вилучати ці памʼятки з продажу крадіями та злочинцями і боротися з контрабандою культурних обʼєктів, – акцентувала заступниця голови Комітету.

Разом із Конвенцією будуть схвалені два супутні законопроєкти, які внесуть зміни до українського законодавства, зокрема кримінального, для імплементації положень Конвенції.

Так Україна узгодить законодавство з вимогами міжнародного права і посилить міжнародну співпрацю у сфері збереження культурної спадщини.

Нагадаємо, Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики за результатами слухань у 2022 році рекомендував Кабінету Міністрів України вжити заходів щодо завершення процедури ратифікації Україною Нікосійської конвенції.

Ратифікація Нікосійської конвенції була серед рекомендацій Резолюції ПАРЄ «Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру».

За даними МКСК, 1222 пам’ятки культурної спадщини постраждали в Україні через російську агресію. Десятки тисяч пам’яток були вкрадені росією з тимчасово окупованих територій України. Лише за час окупації Херсону було незаконно вивезено близько 23 тисяч музейних експонатів.

Зауважимо, заступниця голови Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук заявила, що складено першу підозру російському археологу за злочин проти української культурної спадщини в Криму. Про це повідомила пресслужба Апарату ВРУ.

Усі факти таких протиправних розкопок належним чином документуються українськими службами в межах окремих кримінальних проваджень.

Наразі встановлено, що лише на одному об’єкті археологічної спадщини у період з 2014-2019 рр. завдано збитків на суму понад 200 мільйонів гривень.

Також дуже важливо, що зрушилося з місця питання притягнення до відповідальності російських “науковців-археологів”. В одному з проваджень складено підозру у вчиненні злочину проти культурної спадщини України російському “археологу”, який нищить культурну спадщину та самобутність України та українського народу! Окрім правосуддя, це означає, що інформація про злочини буде поширена через Інтерпол іноземним правоохоронцям, і таким “науковцям” можна забути про виїзди на семінари та виставки за кордон, – пояснила Кравчук.

Нагадаємо, з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць України та збереження їх самобутньої історії був затверджений Список історичних населених місць України (постанова КМУ від 26 липня 2001 р. № 878). У цьому списку перебуває близько 400 міст і селищ міського типу, він регулярно поповнюється. Чинне законодавство передбачає існування обов’язку власника (користувача) частини пам’ятки укладати охоронний договір на частину пам’ятки (квартиру) з уповноваженим органом охорони культурної спадщини.

• Набирає чинності Закон «Про адміністративну процедуру»: у Мін’юсті роз’яснили основні процедурні строки.
• Рада проголосувала законопроєкт про відповідальність за порушення комендантської години: визначено розмір штрафів.
• Законодавець визначає перелік місць, де забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів.
• Закон про право на цивільну вогнепальну зброю регулюватиме, а не легалізуватиме обіг вогнепальної зброї – МВС.