Президент підписав Закон України «Про публічні консультації»

18 Жовтня, 2024 в 17:50

Повноцінно цей інструмент, який є одним зі структурних маяків Ukraine Facility, запрацює в Україні після завершення повномасштабної війни

17 жовтня президент України підписав Закон України «Про публічні консультації» №3841-IX.

Прийнятим Законом визначаються основні засади (стандарти) проведення публічних консультацій під час формування та реалізації державної політики, вирішення питань місцевого значення, а саме:

  • основні терміни, принципи, форми та строки проведення публічних консультацій;
  • коло суб’єктів проведення публічних консультацій та заінтересованих сторін;
  • порядок проведення публічних консультацій, основні етапи їх проведення;
  • особливості проведення публічних консультацій народними депутатами України та комітетами Верховної Ради України;
  • порядок функціонування онлайн-платформи для публічних консультацій;
  • наслідки порушення порядку проведення публічних консультацій або їх непроведення.

Раніше у пояснювальній записці до документа мовилося, що Закон «Про публічні консультації» розроблено з метою визначення основних засад (стандартів) проведення публічних консультацій під час формування та реалізації державної політики, вирішення питань місцевого значення.

Документ сприятиме впровадженню принципів належного врядування шляхом залучення заінтересованих сторін до прийняття рішень для збалансування публічних та приватних інтересів, запровадження сучасних стандартів підготовки рішень.

Перевагами проведення публічних консультацій є можливість вивчення (уточнення) потреб, інтересів різних заінтересованих сторін, а також отримання ідей, пропозицій, інноваційних підходів для вирішення проблемних питань у різних сферах державної політики та вирішення питань місцевого значення, що сприяє підвищенню якості рішень, їх легітимації та підтримці тощо.

На сьогодні питання проведення публічних консультацій унормовані фрагментарно. Так, у Законі України «Про доступ до публічної інформації» (частина третя статті 15) передбачений обов’язок суб’єктів владних повноважень оприлюднювати проєкти актів, що підлягають обговоренню, за 20 днів до їх прийняття, але порядок отримання зворотного зв’язку щодо таких проєктів не передбачений. Крім того, низкою нормативно-правових актів врегульовується проведення громадського обговорення, зокрема, з питань у сфері природоохоронної діяльності, містобудівної документації тощо. Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 3 листопада 2010 р. № 996, має обов’язковий характер лише для органів виконавчої влади, не поширює свою дію на інші державні органи, а також має виключно рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування. Зазначене зумовлює формування суперечливої практики правозастосування державними органами та органами місцевого самоврядування щодо проведення публічних консультацій, поширення формального підходу до відповідних процедур. Зокрема, у переважній більшості випадків не приводяться публічні консультації на ранніх етапах формування політики, не залучаються до обговорення представники заінтересованих сторін, що має наслідком прийняття неефективних рішень, їх делегітимацію.

У Законі розкрито зміст принципів проведення публічних консультацій (участі, відкритості та прозорості, доступності, підзвітності, ефективності, пропорційності), унормовано права та обов’язки суб’єктів владних повноважень і заінтересованих сторін у правовідносинах, пов’язаних з проведенням публічних консультацій; передбачено функціонування єдиного вебпорталу публічних консультацій; визначено особливості проведення електронних консультацій, консультацій у формі публічного обговорення та адресних консультацій; встановлено строки проведення публічних консультацій, порядок подання пропозицій під час проведення електронних і публічних консультацій та підготовки звіту за результатами їх проведення, здійснення моніторингу та координації процесу проведення публічних консультацій тощо.

Додамо, Верховна Рада 282 голосами підтримали у другому читанні та в цілому законопроєкт №4254, котрий передбачає проведення публічних консультацій всіма органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування тощо при запровадженні будь-яких управлінських рішень. Повноцінно цей інструмент, який є одним зі структурних маяків Ukraine Facility, запрацює в Україні після завершення повномасштабної війни, повідомила голова Комітету  ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Зауважується, що в Україні цей інструмент сприятиме збільшенню рівня довіри громадян до державної влади та місцевого самоврядування, а також має забезпечити ефективну співпрацю з громадянським суспільством. Проводити публічні консультації повинні за участю заінтересованих сторін щодо всіх проєктів нормативних актів і стратегічних документів.

Мовиться про осіб, на яких вплине ухвалення рішення, прав, свобод, інтересів чи обов’язків яких воно стосується, а також інші особи, які виявили бажання брати участь у публічних консультаціях. Всі пропозиції та недоліки, які будуть озвучуватись під час консультацій, повинні бути враховані.

Демократичним суспільство стає тоді, коли якомога більше громадян бере участь у процесах ухвалення управлінських рішень. Тому застосування цього інструменту сприятиме збільшенню рівня довіри громадян до державної влади та місцевого самоврядування, а також має забезпечити ефективнішу співпрацю з громадянським суспільством.  Іншими словами, запровадження обов’язкових публічних консультацій створює умови для більш активної участі громадян у державному управлінні та забезпечує врахування їхніх інтересів при ухваленні важливих рішень, – зазначила Шуляк.

Парламентарка повідомила, що підтриманий Верховною Радою законопроєкт:

  • Визначає, що публічні консультації мають проводити всі органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування перед ухваленням тих чи інших управлінських рішень;
  • Визначає чіткий порядок проведення консультацій;
  • Встановлює норму, яка обов’язково забезпечує участь у публічних консультаціях широкого кола заінтересованих осіб;
  • Запроваджує різні форми консультацій (електронні, публічні обговорення та адресні консультації);
  • Передбачає створення єдиної онлайн-платформи для проведення консультацій;
  • Вводить для органу влади обов’язок аналізувати кожну подану громадськістю пропозицію;
  • Встановлює норму, за якою за результатами проведених консультацій готується обов’язково розгорнутий, публічний звіт;

Шуляк зауважила, що вона особисто спільно з партнерами ГО «Інститут Республіка» в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна», вже проводили масштабні публічні консультації на дві важливі теми. Перша – варіанти удосконалення державної програми компенсацій за знищене або пошкоджене в результаті російської агресії житло єВідновлення. Оскільки у світі немає досвіду реалізації подібної програми, Україні довелося напрацьовувати власний.

Мовиться, зокрема, про право подаватись на компенсацію декільком співвласникам житла, можливість подавати заяви не лише через Дію, уточнення площі житла тощо. Однак, і ці зміни – далеко не остаточні.

За словами парламентарки, у випадку єВідновлення до публічних консультацій, які окремо проводилися по чотирьох напрямках – схід України, захід, південь і північ, долучились 300 учасників. Це були як отримувачі компенсацій, виконавці програми – ОМС, а також її ініціатори на законодавчому рівні, завданням яких було зрозуміти, де програму потрібно скоригувати внесенням відповідних правок у чинний закон.

Друга важлива тема, для якої на початку поточного року проводили публічні консультації – напрацювання законопроєкту про основні засади житлової політики, ухвалення якого є необхідною умовою отримання Україною 50 млрд євро, згідно з  Планом для Ukraine Facility.

Нове житлове законодавство має на меті розв’язати питання застарілого житлового фонду, руйнації значної частини наявного, розв’язати питання житла для ВПО, створити умови для повернення українських біженців з-за кордону, запровадити сучасну та ефективну житлову політику – зокрема, розв’язати питання квартирних черг, в яких на сьогодні стоять близько 600 тисяч українців.

Сам законопроєкт про основні засади житлової політики, вдосконалений за цими результатами, зареєструють протягом наступних двох місяців. Наступною темою для проведення публічних консультацій може стати охорона культурної спадщини, оскільки проблеми в цій царині щодня поглиблюються.

У міжнародній практиці проведення публічних консультацій – обов’язкова норма для більшості важливих рішень на рівні держави. Водночас в Україні ця історія до сьогодні була абсолютно добровільною. Втім, після ухваленого сьогодні законопроєкту №4254 публічні консультації будуть обов’язковими при ухваленні будь-яких управлінських рішень на рівні держави і громад.

Норма набуде чинності після завершення повномасштабної війни.

Зауважимо, у 2024 році стартує реформа державного управління та запрацює нова система оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад. 70% зарплати становитиме посадовий оклад, а 30% – премія.

Зауважується, що мета реформи — побудова сучасної, цифрової та сервісно-орієнтованої держави. Реформа передбачає формування ефективної системи державного управління, що здатна виробляти і реалізовувати цілісну державну політику, спрямовану на потреби громадян, сталий суспільний розвиток та адекватне реагування на внутрішні і зовнішні виклики.

У фокусі реформи державного управління зміна підходів у трьох ключових елементах виконавчої влади – структури, процедури та люди. На практиці це означає:

  • розбудову сильних та підзвітних державних інституцій;
  • підготовку якісних урядових рішень;
  • формування професійної державної служби;
  • запровадження електронного врядування;
  • надання зручних послуг громадянам.

Без ефективної системи державного управління неможливо побудувати сильну демократичну державу. Саме тому реформа держуправління – це важлива передумова євроінтеграційного курсу України. А Європейський Союз підтримує реформу на експертному, технічному та фінансовому рівні.