Президент підписав закон щодо збільшення порогу для кримінальної відповідальності за крадіжку

8 Серпня, 2024 в 07:54

Передбачається, що закон дозволить вдосконалити порядок кваліфікації дрібного викрадення чужого майна, сприятиме покращенню діяльності правоохоронних органів, зменшенню навантаження на судову систему, зосередженню діяльності Нацполіції на розкритті та розслідуванні тяжких та особливо тяжких злочинів, а також покращенню криміногенної ситуації

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна» (законопроєкт № 11068). Закон набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування.

Закон передбачає внесення змін до статті 51 (Дрібне викрадення чужого майна) Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

1) збільшення розміру штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першої статті у виді штрафу від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

2) доповнення статті новою частиною другою, яка передбачає відповідальність за викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, вчинені у значному розмірі;

3) доповнення статті приміткою, згідно з якою викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Для цілей частини другої цієї статті дрібне викрадення чужого майна вважається вчиненим у значному розмірі, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, у запропонованій редакції викрадення чужого майна стане кримінально караним діянням, якщо його вартість становитиме більш як три неоподатковувані мінімуми доходів громадян, що у 2024 році становитиме 4 542 гривень.

Одночасно з цим законопроектом удосконалюються окремі питання притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені статтею 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, строки накладення адміністративного стягнення та розгляду справ, а також суб’єктів складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Раніше ми повідомляли, що 28 березня набрав чинності Закон № 3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань».

Документ офіційно опублікували у газеті “Голос України” 27 вересня.

Пробаційний нагляд — основне кримінальне покарання, яке полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Раніше у пояснювальній записці до документа пояснили, що система кримінальних покарань, яка постійно удосконалюється, обумовлює перегляд існуючих покарань, які є недостатньо ефективними, матеріально затратними чи морально застарілими, і потребує доповнення новими видами покарання. Статтею 51 Кримінального кодексу України визначено перелік покарань, до яких належать арешт та обмеження волі.

Покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов’язковим залученням засудженого до праці.

Проте на сьогодні в Україні фактично таких установ не створено, а існуючі виправні центри за структурою, підходами до виконання покарань, організацією діяльності подібні до виправних колоній мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, правовий статус засуджених в цих установах, умови тримання майже не мають відмінностей.

Арешт з моменту започаткування в законодавстві суттєво змінився і фактично втратив своє соціальне і правове призначення. Проте впродовж усього часу існують правові, організаційні проблеми його застосування, виконання та відбування (арештні доми до цього часу належним чином не створені, а засуджені до арешту тримаються в арештних домах, що створені при слідчих ізолятора, статус арештних домів в слідчих ізоляторах є недостатньо врегульованим, а фінансове забезпечення — надмірним).

Водночас, в умовах воєнного стану існує необхідність у оптимізації слідчих ізоляторів, зокрема, у збільшенні місць шляхом ліквідації арештних домів, в тому числі для тримання військовополонених у дільницях для тримання військовополонених, згідно з вимогами статті 4 Закону України «Про попереднє ув’язнення».

За таких обставин обмеження волі та арешт як види покарань, при передбаченому порядку їх виконання, втрачають своє кримінально-правове і соціальне призначення та потребують значної фінансової витратності. Отже, через неефективність застосування цих покарань постає необхідність їх виключення, перегляду або створення нових умов їх застосування та порядку виконання, впровадження нових, альтернативних покарань.

Документом включили в систему кримінальних покарань нового покарання у виді пробаційного нагляду, як основного виду покарання, що передбачає комплексний вплив на правопорушника без ізоляції від суспільства протягом 1-5 років (1-2 роки для неповнолітніх). Покаранням у виді пробаційного нагляду пропонується доповнити санкції статей (частин статей) Особливої частини Кримінального кодексу України, як альтернативу обмеженню волі. На пробаційний нагляд пропонується замінити кримінальне покарання у виді арешту у санкціях, що його передбачають (крім кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями).

Документом також передбачено зміни до Кримінальновиконавчого кодексу України, Закону України «Про пробацію» та інших актів законодавства, з метою врегулювання повноважень уповноважених органів з питань пробації, визначення порядку та умов виконання та відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Вважається, що впровадження пробаційного нагляду, що сприятиме гуманізації пенітенціарної системи та розширенню можливостей для виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Законотворці передбачили, що зміни дозволять розширити перелік видів покарань альтернативних позбавленню волі, оптимізувати діяльність слідчих ізоляторів, що сприятиме зменшенню кількості осіб у місцях несвободи, забезпечить додаткові можливості для виправлення правопорушників без ізоляції від суспільства.

Міністерство юстиції роз’яснило, що згідно з документом за деякі кримінальні правопорушення каратимуть пробаційним наглядом. Водночас він буде одним з основних видів покарання, на рівні з обмеженням чи позбавленням волі, але водночас буде їхньою альтернативою.

Пробаційний нагляд може бути застосований за злочинні діяння, передбачені окремими частинами статей Кримінального кодексу, такі як:

  • умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони;
  • перевищення заходів, необхідних для затримання особи, яка вчинила кримінальне правопорушення;
  • умисне легке тілесне ушкодження;
  • побої та мордування;
  • домашнє насильство;
  • погрози вбивством;
  • зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;
  • зараження венеричною хворобою;
  • ненадання допомоги хворому медпрацівником;
  • насильницьке донорство;
  • експлуатація дітей;
  • примушування до вступу в статевий зв’язок;
  • порушення порядку фінансування політичної партії і передвиборної агітації;
  • ухилення від сплати аліментів;
  • розголошення таємниці усиновлення;
  • перешкоджання професійній діяльності журналістів;
  • грубе порушення законодавства про працю;
  • невиплату зарплати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат;
  • порушення недоторканності приватного життя, права на отримання освіти та на безоплатну меддопомогу;
  • крадіжку, грабіж, хуліганство і шахрайство;
  • незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги та благодійних пожертв;
  • підроблення документів;
  • розголошення банківської таємниці;
  • незаконну порубку, перевезення, зберігання і збут лісу;
  • за браконьєрство;
  • публічні заклики до вчинення теракту;
  • наругу над могилою;
  • ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів;
  • створення або утримання місць розпусти і звідництво;
  • посів або вирощування снотворного маку чи конопель;
  • незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту.

Покарання виконуватиметься без ізоляції від суспільства, однак, з покладанням низки обов’язків, за невиконання яких може бути застосовано більш суворе покарання.

Пробаційний нагляд є майже аналогічним звільненню від відбування покарання з випробуванням. Відмінність (крім того, що обов’язок погоджувати виїзд за межі України є обов’язковим) полягає у тому, що пробаційний нагляд є самостійним видом покарання; у випадку невиконання покладених обов’язків або вчинення адміністративних правопорушень у випадку звільнення від покарання наслідком є направлення для виконання призначеного покарання (як правило, позбавлення волі), а у випадку пробаційного нагляду — кримінальна відповідальність за 389 статтею КК.

У разі невиконання засудженим обов’язків (крім випадків наявності поважних причин) або вчинення адміністративного правопорушення із засудженим проводиться індивідуальна профілактична бесіда та застосовується письмове попередження про притягенння до кримінальної відповідальності. У разі невиконання обов’язків або вчинення адміністративних правопорушень тричі або більше разів, зникнення з місця проживання, створення перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду уповноважений орган з питань пробації надсилає матеріали до органів Національної поліції для вирішення питання про притягнення до кримінальної відповідальності за статтею 389 КК.

Пробаційний нагляд може бути призначено на строк від 1 до 5 років.

При обранні покарання у виді пробаційного нагляду суд покладає на засудженого обов’язки:

  • періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
  • повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
  • не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Крім цього, на засудженого судом можуть бути покладені й інші обов’язки:

  • використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою;
  • дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля;
  • працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу);
  • виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
  • пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

У разі, якщо засуджений вирішить, що можна не виконувати встановлені судом обов’язки під час перебування на пробації — йому можуть обмежити волю на строк до трьох років. Водночас пробаційний нагляд не зможе призначатися особам, які під час відбування цього виду покарання вчинили кримінальне правопорушення.

  • У Раді зареєстрували законопроєкт №11073 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення єдності норм в реалізації права на самозахист та декриміналізації виробництва зброї».
  • Набирає чинності Закон «Про адміністративну процедуру»: у Мін’юсті роз’яснили основні процедурні строки.
  • Рада проголосувала законопроєкт про відповідальність за порушення комендантської години: визначено розмір штрафів.
  • 28 грудня 2023 року президент Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів» від 09.12.2023 № 3513-IX.
  • Застава є одним із видів запобіжних заходів, який обирають після того, як особа офіційно отримала статус підозрюваного. Як визначив кримінальний процесуальний закон, застава може бути як самостійним видом запобіжного заходу, так і альтернативою арешту. Зазначена альтернатива в більшості випадків залежить від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також від ризиків перебування підозрюваного/обвинуваченого на свободі.