Працівника незаконно звільнили або не здійснили розрахунок: алгоритм дій у такому випадку
На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
Трудові відносини в Україні між працівником та роботодавцем регулюються відповідним законодавством. Іноді бувають випадки, коли працівника незаконно звільняють або не здійснюють розрахунок при звільненні. Як діяти у такому випадку пояснили фахівці БПД.
Якщо трудові права працівника порушені, і звільнення є неправомірним, то із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
Позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Одночасно з прийняттям рішення про поновлення на роботі суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Зазначається, що незаконно звільнений працівник у судовому порядку може вимагати відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов’язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв’язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов’язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо роботодавець затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Рішення суду про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. Поновлення працівника на роботі відбувається з дати звільнення працівника на підставі рішення суду, яким визнано таке звільнення незаконним, а не з дати винесення судом відповідного рішення.
У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у день звільнення або якщо працівник в день звільнення не працював, не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок виплати, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за шість місяців.
Отже, у зв’язку з несвоєчасним розрахунком зі звільненим працівником, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Вирішення спору стосовно затримки розрахунку при звільненні можливе в позасудовому та судовому порядках.
Працівник має право звернутися з заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) для вирішення спору у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. КТС розглядає спір у присутності працівника протягом 10 днів з дня звернення та приймає рішення, яке підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом.
Сторони можуть оскаржити рішення КТС до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.
Якщо такої комісії немає або вона не створена – необхідно звертатися зі скаргою на роботодавця в територіальні відділення Державної служби з питань праці.
Якщо спір не вирішено в досудовому порядку, то працівник має право звернутися до загального місцевого суду з позовною заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні за місцем знаходження підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Згідно з частиною третьою статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
Однак, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці, не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
Зауважимо, воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, включно з трудовою діяльністю. Коротко і доступно про те, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором.
На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
Організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Раніше ми детально розглянули деякі питання оформлення трудових відносин.
Окрім цього, ретельно пояснили, що навіть під час дії воєнного стану роботодавці мають докладати максимум зусиль для своєчасної виплати зарплати. І попри те, що закон допускає порушення строків оплати внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили, це не звільняє від обов’язку виплати заробітної плати
- Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності. Тому трудовий договір треба відрізняти від цивільно-правових договорів: авторського договору, договору підряду, договору доручення та інших цивільно-правових угод, реалізація яких також пов’язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Який договір краще укласти, необхідно визначити самостійно.
- Добровільне страхування: працівник може докупити страховий стаж собі або іншим.
- Необхідний страховий стаж для виходу на пенсію за віком у 2024 році: роз’яснення.
- В Україні особи з інвалідністю володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, що закріплені Конституцією України та іншими законодавчими актами.
- Робота за сумісництвом — виконання працівником, крім основної, додаткової регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.