Повернення акційного товару: пояснення Держпродспоживслужби

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем

У новорічні свята крамниці переповнені акційними пропозиціями та знижками, також у деяких магазинах можна зустріти напис «Акційний товар поверненню й обміну не підлягає». Та чи справді товар, придбаний за акцією, не підлягає поверненню та обміну?

Позначка «Акційний товар поверненню й обміну не підлягає» суперечить нормам чинного законодавства, повідомили у Головному управлінні Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

Взаємини в подібних питаннях регламентуються  Цивільним кодексом і Законом України «Про захист прав споживачів». Згідно з цими законодавчими актами, акційний товар прирівнюється до звичайного товару.

Керуючись ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром.

Однак, фахівці акцентують, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 р. №172 затверджено перелік товарів, які не підлягають обміну (поверненню) з підстав. Якщо продукція якісна, без браку, то не повертаються такі товари: косметика і парфумерія, аерозолі, зубні щітки, перуки та вироби з натурального та штучного волосся, натільна і постільна білизна, панчішно-шкарпеткові вироби, тканини та гардини, дитячі іграшки м’які та гумові надувні, ювелірні вироби тощо.

Керуючись ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків, споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:

• пропорційного зменшення ціни;
• безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
• відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

І тільки у разі виявлення істотних недоліків (таких, які не можуть бути усунені або для їх усунення необхідно понад чотирнадцять календарних днів) споживач має право, за своїм вибором, вимагати від продавця чи виробника повернути суму, сплачену за товар або замінити товар на аналогічний.

Тоді як для того, щоб повернути неякісний товар, необхідно пам’ятати, що неналежна якість товару має бути виявлена протягом гарантійного строку. Найчастіше строк зазначається в гарантійному талоні, але це може бути і паспорт товару, етикетка тощо.

Для харчових продуктів – це строк придатності, який має бути зазначений на упаковці. Строк придатності обчислюється починаючи з дати виготовлення.

Однак на сезонні товари гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону. Наприклад, гарантійний строк на літній одяг рахують з 1 квітня, а на зимовий – з 01 жовтня (постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 № 172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»).

Якщо гарантійні строки не встановлені, то неякісний товар можна повернути протягом 2 років, а об’єкти будівництва – не пізніше 10 років від дня передачі їх споживачеві.

А щодо придбання товару поштою? У такому випадку, а також коли час укладення договору купівлі-продажу та час передачі товару покупцю не збігаються, гарантійний строк обчислюється, починаючи від дня передачі товару, а якщо товар потребує спеціальної установки, підключення чи складення – від дня їх здійснення.

У покупця має бути в наявності розрахунковий документ. А для товарів, на які встановлено гарантійний строк, – технічний паспорт чи інший документ, що його замінює, з позначкою про дату продажу.

Визначимося, що таке «розрахунковий документ». Це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу товарів. Добре, якщо покупець зберігає такі документи.

Якщо чек втрачено, його можна відновити. Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» продавці зобов’язані забезпечувати зберігання (у разі використання) використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом 3 років після їх закінчення; друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом 3 років; надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону.

Отже, інформація про продаж товару має зберігатися у продавця протягом трьох років. Покупцю, аби отримати дані про продаж товару необхідно звернутися до продавця із письмовою заявою, а продавець протягом 30 днів має надати письмову відповідь (ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»). Якщо відповідь покупця не задовольняє, або взагалі не надана, необхідно звертатися до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Крім того, для встановлення факту купівлі товару покупець може звернутися до суду. Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України  від 12.04.1996 № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» втрата квитанцій, чеків, неодержання їх при придбанні товару чи неможливість їх відновлення не позбавляє споживача права доводити факт купівлі-продажу з допомогою свідків.

У разі порушення прав споживача необхідно першочергово звернутися до керівництва магазину з письмовою претензією та відповідною вимогою, а якщо вам не вдалося владнати непорозуміння самостійно — написати скаргу до Держпродспоживслужби.

• 31 грудня прем’єр-міністр Денис Шмигаль підбив підсумки роботи Кабінету міністрів за 2023 рік, акцентував на пріоритетах, цілях уряду та створенні передумов для майбутньої перемоги, відновлення та повоєнного розвитку.
• У ПФУ роз’яснили питання зарахування до середньомісячного сукупного доходу для призначення субсидії нараховані банком відсотки від розміщеного депозиту.
• Субсидію може бути призначено домогосподарству за умови, що за особу сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії.
• У НАЗК запропонували заходи мінімізації корупційних ризиків у ВЛК.
• Міноборони спільно з Міністерством охорони здоров’я, Мінцифри та громадськими організаціями розробили зміни до законодавства, які дозволяють спростити процеси, пов’язані з проходженням військово-лікарської комісії (ВЛК) для поранених військовослужбовців ЗСУ та Міноборони.
• 22 листопада Верховна Рада проголосувала закон, ініційований 37 народними депутатами, про збереження біологічного батьківства/материнства, у разі отримання військовослужбовцями поранень, що впливають на репродуктивні функції.
• З 1 грудня митне оформлення гуманітарної допомоги, а також товарів військового призначення та подвійного використання, що ввозяться як гуманітарна допомога, здійснюється за новим порядком.
• Реформи заради корупції – ризики та загрози від законопроєкту №10101 для ринку азартних ігор та держави.