Податкова декларація про майновий стан і доходи: роз’яснення ДПС

10 Лютого, 2024 в 11:45

Конституцією передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом

З 1 січня 2024 року стартувала кампанія декларування доходів, отриманих у 2023 році. Громадяни, які відповідно до Податкового кодексу України зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи за 2023 рік, мають задекларувати свої минулорічні доходи до 1 травня 2024 року.

Громадяни, котрі мають право на податкову знижку за результатами 2023 року, можуть подати декларацію до 31 грудня 2024 включно.

Декларацію можна подати в один з таких способів:

  • особисто або уповноваженою особою;
  • поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання;
  • засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У ДПС зауважили, що для підвищення рівня добровільності декларування доходів громадян та зручності при поданні декларації в Електронному кабінеті платника створено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», який надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації.

Електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи» дозволяє сформувати декларацію та подати її до контролюючого органу з копіями первинних документів, у т. ч. для використання права на податкову знижку.

Часткове автоматичне предзаповнення декларації здійснюється на підставі облікових даних платника, відомостей про отримані доходи, наявних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податку, та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Передбачається, що використання електронного сервісу:

  • скорочує час і витрати при поданні податкової декларації;
  • мінімізує помилки при заповненні декларації;
  • надає можливість подання копій первинних документів як додаток до податкової декларації в онлайн-режимі.

Зауважимо, ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Варто нагадати, що порядок подання декларації про майновий стан і доходи та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV Податкового кодексу України.

Певну частину доходів фізичних осіб становлять доходи у вигляді заробітної плати. З таких доходів, як і з багатьох інших видів доходів, податок утримується і сплачується податковими агентами, як правило, роботодавцями.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб – це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та коштом фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі.

Однак в деяких випадках фізичним особам необхідно самостійно обчислити суму податку (збору) шляхом подання до податкового органу податкової декларації, в якій розраховується сума податку на доходи фізичних осіб та військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету.

Разом з тим, Кодекс не тільки встановлює цей обов’язок, а й надає платнику податків можливість подання податкової декларації при виникненні у фізичної особи права на отримання податкової знижки і поверненню надміру сплаченого податку у зв’язку з виникненням цього права.

Отже, випадки, за яких платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації встановлені розділом IV Кодексу, до яких відносяться:

  • отримання окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (п.п. 168.1.3 п.168.1 ст. 168 Кодексу) (суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо тощо);
  • отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Кодексу) (спадщина; подарунки; доходи від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках передбачених Кодексом тощо);
  • іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу);

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

  • фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 Кодексу);
  • фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 Кодексу);
  • іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України мають відобразити  доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст.170 Кодексу);
  • платники податку – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду (п.179.3 с.179 Кодексу).

Фізична особа — платник податку подає Декларацію за звітний податковий період у встановлені Кодексом строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою. Податкова адреса платника податків – фізичної особи – це місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 Кодексу).

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

У разі якщо платник податку проживає не за місцем реєстрації (прописки) – Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

У разі якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою, але ще не зареєстрована за іншою – Декларація подається до податкового органу за попередньою податковою адресою.

Пунктом 70.7 ст. 70 Кодексу передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 N 822, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою N 5ДР. 

Відповідно до Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року N 509 (із змінами та доповненнями).

Внутрішньо переміщені особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, які вносяться до облікової картки, шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР. При пред’явленні платником податків довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до Заяви за формою № 5ДР вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи, та адреса фактичного місця проживання/перебування – відповідно інформації, зазначеної в довідці.

Так, платник податків – внутрішньо переміщена особа, який подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування Заяву за формою № 5ДР та пред’явив довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, і декларацію подає до цього контролюючого органу.

Однак якщо такі дії не здійснено, то декларація подається платником податку за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Разом з тим Кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації. Це стосується платників, які отримали доходи:

  • від податкових агентів, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
  • виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;
  • від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;
  • у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділом IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

Окрім того, п. 179.4 Кодексу визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової декларації.

Платники податку звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів платниками податку, які:

  • є малолітніми/неповнолітніми чи недієздатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у т.ч. батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року (Податкова декларація від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною);
  • перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання податкової декларації;
  • перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
  • перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

Раніше ми повідомили, що у НАЗК проаналізували основні десять порушень у деклараціях.