Переведення працівника з нефіксованим робочим часом на загальні умови: відповідь ДПС

Після 12 місяців відпрацювання на умовах з нефіксованим робочим часом, працівник має право звернутися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці

У Державній податковій службі у Львівській області поінформували, коли можливе переведення працівника з нефіксованим робочим часом на загальні умови.

Так, за ст. 211 КЗпП трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота надаватиметься постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.

Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. Водночас повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.

Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом в одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.

Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.

Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звернутися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.

Раніше ми повідомили, чи можна звільнити працівника у разі його відмови на переведення.

З огляду на обов’язковість виконання для роботодавця статті 170 КЗпП України, звільнення працівника на підставі пункту 2 частини 1 статті 40 КЗпП України допускається, лише якщо працівник відмовився від переведення на легшу роботу, про що він має власноруч написати на письмовому повідомленні роботодавця з пропозицією щодо переведення.

Під час звільнення за зазначеною підставою заява працівника не потрібна, адже його звільняють за ініціативою роботодавця. Однак, працівникові виплачують вихідну допомогу в розмірі не менш як середній місячний заробіток — стаття 44 КЗпП України.

Варто акцентувати, що воєнний стан кардинально вплинув на всі сфери життя українців, включно з трудовою діяльністю. Коротко і доступно про те, що Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (№ 2136) змінив для роботодавців і працівників України, які працюють за трудовим договором, нагадали у Держпраці.

На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Як правильно укласти трудовий договір

Роботодавці й працівники самі вирішують, чи укладати договір у письмовій формі.
На період воєнного стану допускаються строкові договори з новими працівниками, зокрема для заміни тимчасово відсутніх працівників, які в евакуації, відпустці чи втратили працездатність.

Випробувальний термін

Можна встановлювати випробувальний термін для всіх працівників, у тому числі для неповнолітніх, осіб з інвалідністю, вагітних жінок, одиноких матерів із дітьми до 14 років або дитиною з інвалідністю, внутрішньо переміщених та інших осіб, яких раніше це не стосувалося.

Зміна умов праці

Роботодавці можуть без попередження і згоди працівників перевести їх на іншу роботу та в іншу місцевість для відвернення чи ліквідації наслідків бойових дій, обставин, що загрожують життю чи критичним потребам людей. Але є умови:

• на території не ведуться бойові дії (якщо ведуться, то лише за згодою працівника);
• немає протипоказань за станом здоров’я;
• оплата не нижче середньої за попередньою роботою.

Тривалість робочого часу та відпочинку

Нормальна тривалість робочого часу може бути збільшена до 60 годин на тиждень на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.

До 40 годин на тиждень — скорочений робочий час, передбачений для працівників із скороченим робочим днем на об’єктах критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням заробітної плати.

Роботодавець визначає час початку й закінчення щоденної роботи (зміни).

Якщо раніше працівники мали відпочивати щонайменше 42 години поспіль щотижня, на період воєнного стану вихідні можуть зменшити до 24 годин.

Додатково скасовуються:

• заборона роботи у вихідні дні;
• скорочений робочий день напередодні святкових, неробочих і вихідних днів;
• перенесення вихідного дня, якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
• обмеження для надурочних робіт.

Щорічна оплачувана відпустка

Роботодавець може обмежити тривалість відпустки за робочий рік 24 календарними днями. Роботодавець може відмовити у наданні невикористаних відпусток за попередні роки.

Також закон дозволяє відмовити у відпустці працівникам на об’єктах критичної інфраструктури. Виняток — відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до трьох років.

Водночас працівник може попросити про неоплачувану відпустку на будь-який строк — проти 15 днів на рік у мирний час. Роботодавець зобов’язаний надати працівникові, який виїхав за кордон або набув статусу ВПО, на його вимогу, відпустку без оплати до 90 днів.

Обмеження на роботу вночі й у небезпечних умовах

Вночі не можуть працювати без їхньої згоди вагітні жінки, матері дітей до одного року, а також особи з інвалідністю, яким протипоказана така робота.

Інші жінки й працівники з дітьми за згодою можуть працювати на важких роботах, роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, а також залучатися до нічних і надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові й неробочі дні, їздити у відрядження.

Скорочений робочий час вночі скасовано.

Виплата роботодавцем заробітної плати

Роботодавці мають докладати максимум зусиль, щоби своєчасно виплачувати зарплату.

І хоча закон допускає порушення строків оплати внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили, це не звільняє роботодавців від обов’язку виплати заробітної плати.

Вони мають зробити це одразу після відновлення діяльності.

За яких умов можна розірвати трудовий договір?

Ініціаторами звільнення можуть бути як працівники, так і роботодавці.

Зауважимо, працівники мають право розірвати трудовий договір негайно, якщо:

• підприємство розташоване в зоні бойових дій;
• є загроза їхньому життю і здоров’ю.

Виняток: працівники критичної інфраструктури або залучені до суспільно корисних робіт.

Своєю чергою, роботодавцям дозволяється звільнити працівника під час тимчасової непрацездатності чи відпустки (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) — з першого дня виходу на роботу.

Роботодавець може звільнити працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, а також за відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль.

Призупинення дії трудового договору

Якщо внаслідок військової агресії неможливе надання та виконання роботи, закон допускає тимчасове призупинення дії трудового договору. Трудові відносини при цьому зберігаються.

Про це роботодавець і працівник мають повідомити один одного в будь-який доступний спосіб.

Раніше ми детально розглянули деякі питання оформлення трудових відносин.

Окрім цього, ретельно пояснили, що навіть під час дії воєнного стану роботодавці мають докладати максимум зусиль для своєчасної виплати зарплати. І попри те, що закон допускає порушення строків оплати внаслідок бойових дій або інших обставин непереборної сили, це не звільняє від обов’язку виплати заробітної плати

• Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності. Тому трудовий договір треба відрізняти від цивільно-правових договорів: авторського договору, договору підряду, договору доручення та інших цивільно-правових угод, реалізація яких також пов’язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Який договір краще укласти, необхідно визначити самостійно.
• Добровільне страхування: працівник може докупити страховий стаж собі або іншим.
• Необхідний страховий стаж для виходу на пенсію за віком у 2024 році: роз’яснення.
• В Україні особи з інвалідністю володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, що закріплені Конституцією України та іншими законодавчими актами.
• Робота за сумісництвом — виконання працівником, крім основної, додаткової регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.