Переведення працівника на іншу роботу без його згоди: пояснення Держпраці

5 Лютого, 2024 в 12:03

Переведення — доручення працівникові роботи, не обумовленої трудовим договором, — зміна змісту трудової функції працівника (спеціальності, кваліфікації, посади), місця роботи, а також інших істотних умов праці, визначених при укладанні трудового договору

Відповідно до ст. 31 Кодексу законів про працю України, роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором.

Відповідно до ч.3 ст. 43 Конституції України, використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Відповідно до вимог ст. 32 Кодексу законів про працю України, переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

Види переведень

  • залежно від строку:
  1. постійні;
  2. тимчасові.
  • за місцем виконання роботи:
  1. переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації;
  2. переведення на інше підприємство, в установу, організацію;
  3. переведення в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією.
  • за ініціативою:
  1. з ініціативи працівника;
  2. з ініціативи роботодавця;
  3. з ініціативи третіх осіб.
  • за причиною:
  1. з ліквідацією організації, скороченням чисельності або штату працівників;
  2. з простоєм;
  3. з тимчасовою відсутністю працівника;
  4. за станом здоров’я працівника;
  5. поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, а також з інших причин, установлених чинним законодавством про працю.

Не вважається переведенням на іншу роботу і не потребує згоди працівника переміщення його на тому ж підприємстві, в установі, організації на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ у тій же місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або обладнанні у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Роботодавець не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

Відповідно до вимог ст. 33 Кодексу законів про працю України, тимчасове переведення працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, допускається лише за його згодою.

Роботодавець має право перевести працівника строком до одного місяця на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, якщо вона не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також інших обставин, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, з оплатою праці за виконану роботу, але не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою роботою.

У випадках, зазначених у частині другій цієї статті, забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину з інвалідністю або дитину віком до шести років, а також осіб віком до вісімнадцяти років без їх згоди.

Однак, відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, інформують у Державній службі з питань праці.

Так, для здійснення такого переведення з ініціативи роботодавця мають бути дотримані умови:

  • якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я;
  • переведення здійснюється виключно для виконання робіт, спрямованих на відвернення або ліквідацію наслідків бойових дій, а також інших обставин, що становлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей;
  • переведення не здійснюється в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії (для переведення в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії, необхідна згода працівника);
  • оплата праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Раніше у Держпраці нагадали, що виробнича санітарія та гігієна праці – це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу на працівників шкідливих виробничих факторів. Державні санітарні норми, правила, гігієнічні нормативи (санітарні норми) — обов’язкові для виконання нормативні документи, що визначають критерії безпеки та/або нешкідливості для людини факторів навколишнього середовища і вимоги щодо забезпечення оптимальних чи допустимих умов життєдіяльності людини.

Також нещодавно ми розглянули питання роботи за сумісництвом, що передбачає виконання працівником, крім основної, додаткової регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом.

  • 24 грудня набув чинності Закон № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань».
  • Різницю між трудовим та цивільно-правовим договорами нагадали у податковій службі Чернівецької області.
  • Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
  • Добровільне страхування: працівник може докупити страховий стаж собі або іншим.
  • Необхідний страховий стаж для виходу на пенсію за віком у 2024 році: роз’яснення.
  • 1 січня набув чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року № 3460-IX, що передбачає підвищення розміру мінімальної заробітної плати, та, відповідно, збільшує максимальний розмір лікарняних, що можуть бути нараховані працівнику.