Оформлення трудових відносин під час дії воєнного стану

15 Жовтня, 2024 в 08:19

Організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про оформлення трудових відносин під час дії воєнного стану розповіла адвокат, медіатор, Голова Комітету з трудового права НААУ, керівниця Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Вікторія Поліщук під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури.

Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками оформлення трудових відносин під час дії воєнного стану, а саме:

1. Укладення трудових договорів. Працевлаштування ВПО.
2. Порядок оформлення на роботу.
3. Вимоги до кадрової документації під час воєнного стану. Ознайомлення працівників з кадровою документацією.

У рамках характеристики трудових відносин під час дії воєнного стану акцентовано на наступному:

Укладення трудових договорів

Працевлаштування ВПО:

Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб здійснюється на загальних підставах. Якщо працівник не звільнений з основного місця роботи, його працевлаштування може відбуватися лише через прийняття за сумісництвом.

Такий трудовий договір може бути укладено як строковий (тобто, на певний термін, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк), так і безстроковий, що укладається на невизначений строк.

Сумісництво — це виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві. На практиці визначають два види сумісництва — внутрішнє та зовнішнє. У цьому випадку це буде зовнішнє сумісництво.

Особа, кртра приймається на роботу за сумісництвом, має подати на підприємство заяву про прийняття на роботу за сумісництвом і паспорт.

Мінфін наказом від 01.04.2024 р. № 159 затвердив Методику верифікації надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні.

Регіональні центри зайнятості у разі звернення роботодавця за призначенням компенсації витрат формують запит в інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу на відповідність повідомленої роботодавцем інформації даним, що обробляються стосовно нього та працевлаштованої особи в інформаційно-аналітичній платформі, та в режимі реального часу отримують підтвердження відповідності наданої роботодавцем інформації вимогам законодавства.

Працівники з інвалідністю:

Мінсоцполітики наказом від 10.04.2024 р. № 172-Н затвердило Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилання до Державного центру зайнятості інформації про таких осіб.

Визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, здійснюється в автоматизованому режимі ЦБІ з використанням його програмних засобів.

Наказ набрав чинності з 10.05.2024 р. — з дня його офіційного опублікування.

Роботодавець, приймаючи на роботу такого працівника, зобов’язаний створити для нього робоче місце, в т. ч. спеціальне робоче місце, з урахуванням його індивідуальної програми реабілітації.

Це означає, що особу з інвалідністю можна приймати як на звичайне робоче місце, так і на спеціальне, — якщо це необхідно у зв’язку з конкретним захворюванням такого працівника або за рекомендаціями МСЕК.

Працевлаштування іноземця:

Законом України «Про зайнятість населення» передбачено, що роботодавці можуть працевлаштовувати іноземців на роботу на підставі дозволу на працевлаштування.

Іноземці, які постійно проживають в Україні, можуть працювати на підприємствах, в установах і організаціях або займатись іншою трудовою діяльністю на підставах і в порядку, встановлених для громадян України.

Роботодавець має подати:

заяву за формою, встановленою Кабінетом Міністрів України, в якій роботодавець підтверджує, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця або особи без громадянства, відповідно до законів України не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці;
копії сторінок паспортного документа іноземця або особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку;
кольорову фотокартку іноземця або особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
копію проєкту трудового договору (контракту) з іноземцем або особою без громадянства, посвідчену роботодавцем.

Документи подаються до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Відповідальність роботодавців за оформлення іноземців без дозволу:

на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, стягується штраф за кожну особу у 20-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;
на інших умовах, ніж ті, що передбачені зазначеним дозволом, або іншим роботодавцем, стягується штраф за кожну особу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення.

Порядок оформлення на роботу в умовах воєнного стану:

1) Повідомлення
2) Перевірка військово-облікових документів
3) Надсилання даних до ТЦК
4) Ознайомлення з правилами ведення військового обліку

Роботодавці здійснюють наступні задачі: надсилання у семиденний строк з дня видання наказу про прийняття на роботу (навчання) до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повідомлень про зміну облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів;

у разі прийняття на роботу інформація у п’ятиденний строк вноситься до списків персонального військового обліку та відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Документи для працевлаштування:

Військово-облікові документи і план дій роботодавця:
отримати від особи відповідний військово-обліковий документ (ним може бути як військовий квиток, тимчасове посвідчення, посвідчення про приписку до призовної дільниці, так і нова форма військово-облікового документа). Якщо людина досі його не подавала, то готуємо повідомлення;

ознайомити призовника, військовозобов’язаного чи резервіста під підпис із правилами військового обліку (додаток 2 до Порядку № 1487);

подати повідомлення (додаток 4 до Порядку № 1487) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де військовозобов’язаний, призовник чи резервіст перебуває на військовому обліку;

внести інформацію щодо новоприйнятого працівника до відповідного списку персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку № 1487) та відомості оперативного обліку (додаток 12 до Порядку № 1487).

Вимоги до кадрової документації під час воєнного стану. Ознайомлення працівників з кадровою документацією

У період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.

Документи мають оформлюватися у відповідності до ДСТУ 4163:2020, який було прийнято на заміну ДСТУ 4163:2003, та у відповідності до ДСТУ 9031:2020 Правила публікування інформації архівних документів Основні дані у кожному наказі: найменування юридичної особи; назва виду документа — не зазначають на листах; дата документа; реєстраційний індекс документа; заголовок до тексту документа; текст документа; підпис, для електронних документів — електронний підпис або електронна печатка в разі відсутності електронного підпису. Ці вимоги є обов’язковими для усіх, окрім ФОП.

Формулювання пунктів наказу має бути у чіткій відповідності з вимогами КЗпП.

Ознайомлення з наказом:

5.28. Відмітка про ознайомлення з документом свідчить про факт ознайомлення працівника(-ів) зі змістом управлінської(- их) дії(-й) стосовно нього (них) та складається з таких елементів: слів «З документом ознайомлений(-а, -і):» (без лапок), особистого(-их) підпису(-ів), власного(-их) імені(імен), дати, яку кожний працівник власноручно проставляє під час ознайомлення.

ДСТУ 4163-2020

Відмітку про ознайомлення з документом розміщують нижче реквізиту «Підпис».

Читайте також: Запровадження воєнного стану: заборони та обмеження

Додамо, порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.

У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Раніше ми детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

А також пояснили деякі питання оформлення трудових відносин.

Окрім того, нагадали, що за загальним правилом трудовий договір укладається у письмовій формі. Статтею 24 КЗпП України визначено категорію осіб та обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі. Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Тобто, на час дії воєнного стану, майбутній працівник та роботодавець мають дійти згоди щодо форми трудового договору, яка може бути: усна або письмова. Якщо з працівником укладають усний трудовий договір, працівник має надати на це письмову згоду у вигляді заяви про прийняття на роботу.

Окремо поінформували, що Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права зібрав у дайджест судову практику з трудових спорів за І квартал 2024 року.

У період простою між роботодавцем та працівником продовжує діяти трудовий договір. Проте в цей час працівники не виконують свої трудові обов’язки.
Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Чим відрізняється простій від призупинення дії трудового договору пояснили у Координаційному центрі з надання правової допомоги.
Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності. Тому трудовий договір треба відрізняти від цивільно-правових договорів: авторського договору, договору підряду, договору доручення та інших цивільно-правових угод, реалізація яких також пов’язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Який договір краще укласти, необхідно визначити самостійно.