Нюанси звільнення працівників за власним рішенням: пояснення Держпраці

15 Червня, 2024 в 11:26

Зазначення дати звільнення в заяві про звільнення за власним бажанням має значення

Фахівці Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці пояснили нюанси звільнення працівників за власним рішенням.

Так, згідно зі ст. 46 Конституції України кожен має право на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у цій місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існуванням загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури) (ст. 4 Закону України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Зазначення дати звільнення в заяві про звільнення за власним бажанням має значення. У разі звільнення з поважних причин, вказаних у ч. 1 ст. 38 КЗпП, роботодавець повинен звільнити працівника у строк, про який просить працівник. Також у разі звільнення у зв’язку з веденням бойових дій, існуванням загрози для життя і здоров’я працівник може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві.

Водночас роботодавець також повинен дотримуватись вимог законодавства. У разі коли він був повідомлений про майбутнє звільнення у строк не пізніше ніж за два тижні і має підтвердження волевиявлення працівника звільнитись, він повинен звільнити такого працівника.

Відлік двотижневого строку для того, щоб визначити дату звільнення, проводиться з дня, що настає за днем фактичного попередження роботодавця про звільнення за власним бажанням.

У разі порушення законодавства про працю працівники мають право звернутися зі скаргою до:

Державної служби України з питань праці. Для подання звернення є можливість скористатися формою для подання лектронних звернень громадян до Державної служби України з питань праці;
центрального органу виконавчої влади, у функціональному підпорядкуванні якого перебуває роботодавець (установа, організація);
органу місцевого самоврядування, якщо ваш роботодавець підприємство (установа, організація), що перебуває у комунальній власності відповідної територіальної громади;
профспілки, членами якої вони є.

Окремо інформуємо, що трудові спори, пов’язані з реалізацію трудових прав, розглядають органи, вказані у ст. 221 КЗпП України. Це – комісії по трудових спорах та суди (районні, районні у місті, міські чи міськрайонні).

Також трудовий спір між працівником і роботодавцем (уповноваженим ним органом) незалежно від форми трудового договору може бути врегульовано шляхом медіації відповідно до Закону України від 16.11.2021 №1875-IX «Про медіацію».

Раніше ми детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

А також пояснили деякі питання оформлення трудових відносин.

Окрім того, нагадали, що за загальним правилом трудовий договір укладається у письмовій формі. Статтею 24 КЗпП України визначено категорію осіб та обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі. Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Тобто, на час дії воєнного стану, майбутній працівник та роботодавець мають дійти згоди щодо форми трудового договору, яка може бути: усна або письмова. Якщо з працівником укладають усний трудовий договір, працівник має надати на це письмову згоду у вигляді заяви про прийняття на роботу.

Окремо поінформували, що Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права зібрав у дайджест судову практику з трудових спорів за І квартал 2024 року.

У період простою між роботодавцем та працівником продовжує діяти трудовий договір. Проте в цей час працівники не виконують свої трудові обов’язки.
Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Чим відрізняється простій від призупинення дії трудового договору пояснили у Координаційному центрі з надання правової допомоги.
Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності. Тому трудовий договір треба відрізняти від цивільно-правових договорів: авторського договору, договору підряду, договору доручення та інших цивільно-правових угод, реалізація яких також пов’язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Який договір краще укласти, необхідно визначити самостійно.