Нотаріальна дія не може бути предметом договору про закупівлю: пояснення Мін’юсту

3 Березня, 2025 в 09:41

Нотаріальна дія не може бути предметом договору про закупівлю, оскільки нотаріус до моменту правової оцінки поданих документів не може надати гарантію її вчинення

Міністерство юстиції України розглянуло лист Нотаріальної палати України та роз’яснило нюанси співвідношення нотаріальної діяльності та процедури публічних закупівель, повідомили у Нотаріальній палаті України.

Зазначається, що у зв’язку з численними зверненнями до нотаріусів України держорганів та підприємств з питань так званої «публічної закупівлі нотаріальних послуг» НПУ проаналізувала законодавство та підготувала Правовий висновок, котрий також направили до Мін’юсту та КМУ.

У відповіді Мін’юст зауважує, що нотаріальна дія не є послугою, а є делегованим державою повноваженням. Нотаріальна дія не може бути предметом договору про закупівлю, оскільки нотаріус до моменту правової оцінки поданих документів не може надати гарантію її вчинення.

Участь нотаріуса у процедурі публічної закупівлі, у тому числі надання пропозиції про ціну «послуги», суперечить Правилам професійної етики нотаріусів України. Розмір плати за вчинення нотаріальної дії залежить від низки конкретних обставин та визначається після встановлення й аналізу повного переліку необхідних документів та дій.

У НПУ зазначили, що нотаріус не є суб’єктом процедури публічних закупівель, участь нотаріуса у процедурах публічних закупівель містить передумови до порушення законодавства.

Раніше ми повідомляли, що Закон України «Про доступ до судових рішень» гарантує кожному право  на  доступ до судових рішень у порядку, визначеному  цим  Законом. Для  доступу  до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує  ведення  Єдиного державного реєстру судових рішень. Для  реалізації права доступу до судових рішень,  внесених до Реєстру,  користувачу надаються можливості  пошуку,  перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Також поінформували, що подання учасником судового процесу заяви про роз’яснення постанови суду касаційної інстанції, право на роз’яснення якої не передбачено ст. 245 ГПК України, а також апелювання до згенерованої системою штучного інтелекту «ChatGPT» «позиції» у відповідях з окремого питання, що вже розглянув суд, розцінюється судом як зловживання процесуальними правами та виявом неповаги до суддів Верховного Суду, а також до судової системи загалом.