Нардепам зможуть дозволити бути міністрами: до Ради подали законопроєкт

Мета законопроєкту — усунути правову невизначеність, запобігти зловживанням і зробити діяльність депутатів прозорішою та підзвітною

В Україні пропонують змінити підходи до сумісності депутатських повноважень із іншими видами діяльності. Новий законопроєкт №13304 передбачає чітке визначення дозволених видів роботи для народних депутатів, серед яких: викладацька, наукова, творча діяльність та медична практика — за умови, що вони не мають підприємницького характеру.

Також пропонується дозволити депутатам обіймати політичні посади у виконавчій владі, зокрема міністра, віце-прем’єра чи Прем’єр-міністра, якщо ці посади не вважаються державною службою. Такий підхід узгоджується з європейською практикою, де парламентарі можуть входити до складу уряду.

Мета законопроєкту — усунути правову невизначеність, запобігти зловживанням і зробити діяльність депутатів прозорішою та підзвітною. Законопроєкт не потребує додаткових витрат і має сприяти підвищенню довіри до Верховної Ради.

У пояснювальній записці до дкумента зазначили, що сучасні конституційні практики в більшості парламентських і парламентсько-президентських держав Європи передбачають можливість поєднання мандата члена парламенту з міністерськими посадами як інструмент підзвітності уряду парламенту та політичної відповідальності.

Зокрема:

• у Німеччині більшість членів федерального уряду є депутатами Бундестагу;
• у Польщі Конституція прямо дозволяє депутатам Сейму бути членами Ради Міністрів;
• в Італії члени парламенту можуть обіймати міністерські посади без припинення мандата;
• у Великій Британії, Канаді, Ізраїлі уряд формується здебільшого з парламентарів, які зберігають мандат;
• у Франції діє механізм тимчасового зупинення депутатського мандата на час перебування в уряді, але не його припинення

Завданнями законопроєкту є:

• формалізація та конкретизація дозволених видів діяльності народного депутата України;
• гармонізація правового регулювання депутатської діяльності з вимогами Конституції України щодо несумісності мандата;
• запобігання подвійним стандартам і прихованим формам несумісності;
• підвищення підзвітності народних депутатів та довіри громадськості до представницького органу

Законопроєктом пропонується викласти статтю 3 Закону України «Про статус народного депутата України» у новій редакції, що комплексно регулює питання допустимості поєднання депутатського мандата з іншими видами діяльності. Запропонована редакція статті встановлює пріоритетність виконання депутатських повноважень як основної діяльності народного депутата, передбачає обов’язок припинення несумісних видів діяльності протягом двадцяти календарних днів з моменту офіційного визнання повноважень та закріплює правовий механізм виявлення і припинення такої несумісності.

У межах нової редакції законодавчо конкретизовано дозволені види діяльності, які можуть поєднуватися з мандатом народного депутата, зокрема викладацька, наукова та науково-творча, творча діяльність та медична практика.

Усі ці види діяльності структуровані за змістом, правовою природою та видами залучення, що дозволяє уникнути неоднозначного трактування їх меж. Також передбачається право народного депутата бути співзасновником некомерційних 4 науково-освітніх або мистецьких платформ, укладати цивільно-правові договори на здійснення індивідуальної викладацької чи наукової діяльності, а також створювати програмне забезпечення, якщо така діяльність не має підприємницького характеру та не пов’язана з управлінням юридичною особою.

У новій редакції статті 3 також чітко окреслюються заборонені форми діяльності, включаючи обіймання інших представницьких мандатів, перебування на державній або військовій службі, за винятком періоду дії воєнного стану, а також заняття керівними посадами в органах державної влади, місцевого самоврядування чи прибуткових підприємствах, установах та організаціях. Передбачається, що будь-яка діяльність, не передбачена вичерпним переліком дозволених, є несумісною зі статусом народного депутата України та підлягає припиненню в установленому законом порядку.

Крім того, законопроєктом передбачено внесення змін до законів України «Про запобігання корупції» та «Про політичні партії в Україні», що є необхідними для забезпечення реалізації його положень щодо визначення видів діяльності, які є сумісними із виконанням депутатських повноважень.