Набув чинності Закон щодо запобігання насильству над дітьми

Метою документа є захист від булінгу дітей та інших учасників колективів, де з метою навчання, тренування, творчості, оздоровлення, відпочинку, лікування тощо перебувають діти, а також удосконалення існуючих норм законодавства щодо протидії такому виду насильства як булінг (цькування), що найчастіше охоплюється поняттям жорстокого поводження з дитиною

В Україні набув чинності Закон № 3792-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми”.

У пояснювальній записці нагадали, що 18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла зміни до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу, відповідно до якого було введено до чинного законодавства України поняття «булінгу» та запроваджена адміністративна відповідальність за булінг (цькування) у закладах освіти.

Однак, слід зазначати, що з булінгом (цькуванням) зіштовхуються не тільки в закладах освіти.

Цькування часто відбувається також в колективах в інших сферах, де проводять свій час з різною метою діти, — у сферах фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку дітей, культури тощо. А сам булінг є тим видом насильства, яке охоплюється поняттям жорстокого поводження з дитиною.

Зокрема, визначено, що булінг (цькування) – психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків.

Керівники та працівники закладів (установ), молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, в яких у колективах перебувають діти, зобов’язані сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною.

Керівник закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти:

• затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням;
• розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;
• сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб.

Стратегічною ціллю є сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною.

Як раніше повідомив народний депутат, заступник голови Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, документ передбачає механізми унеможливлення булінгу (цькування) дитини не лише у закладах освіти, а й в інших сферах життя дітей, зокрема, у спорті, культурі, оздоровленні й відпочинку, лікуванні тощо.

Законопроєкт № 6393-д дає визначення булінгу (цькуванню) та відносить його до ширшої категорії – «жорстоке поводження з дитиною», до якої також відносяться домашнє насильство і насильство за ознакою статі, — зазначив нардеп.

Окрім того, встановлюються чіткі обов’язки керівників і працівників відповідних закладів та алгоритм їхніх дій у випадку виявлення ознак будь-якого насильства над дитиною.

Передбачається, що прийняття Закону сприятиме унеможливленню жорстокого поводження з дитиною, в тому числі булінгу (цькування) в закладах освіти, фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку дітей, культури та інших колективах, де з метою навчання, тренування, творчості, оздоровлення, відпочинку, лікування тощо перебувають діти.

Читайте також: Кібербулінг: форми прояву та відповідальність

• 6 лютого у Раді проголосували у першому читанні за законопроєкт №9390, яким вводиться адміністративна відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу у розмірі від 850 до 1700 грн для батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та (або) неповнолітніх дітей.
• Усі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним — так закріплено у ст. 52 Конституції України. Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв’язку між нею та її батьком і матір’ю. Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
• Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.
• З початку війни тисячі українських дітей зазнають каліцтва, стають жертвами насильства, викрадення, незаконного вивезення. На законодавчому рівні Україна вживає всіх необхідних заходів для забезпечення прав дітей, які постраждали від збройного конфлікту. Координаційний центр з надання правничої допомоги роз’яснив порядок надання статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
• Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.