Мін’юст: Позбавлення батьківських прав не звільняє від сплати аліментів

20 Липня, 2024 в 09:50

Відповідно до статті 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно прийматиме рішення про стягнення аліментів на дитину

Згідно з Сімейним кодексом України, позбавлення батьківських прав є крайньою мірою впливу на недбайливих батьків. І це рішення суду ґрунтується на тому, що батьки не виконують свої обов’язки щодо дітей, що може завдати шкоди їх фізичному та психічному здоров’ю, розвитку та вихованню, нагадує Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Які підстави для позбавлення батьківських прав:

  • жорстоке поводження з дитиною;
  • хронічний алкоголізм або наркоманія;
  • зловживання батьківськими правами;
  • відмова забрати дитину з пологового будинку, іншого закладу охорони здоров’я або виховного закладу без поважної причини;
  • безпідставна відмова від надання дитині матеріальної допомоги;
  • інші обставини, які становлять загрозу для життя або здоров’я дитини.

Відповідно до статті 166 Сімейного кодексу України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно прийматиме рішення про стягнення аліментів на дитину.

Який розмір аліментів на дитину 

Згідно з частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України” на 2024 рік прожитковий мінімум становить:

  • на дітей до 6 років — 2 563 грн;
  • на дітей від 6 до 18 років — 3 196 грн.

З січня 2024 року мінімальний гарантований розмір аліментів становить:

  • для дітей до 6 років — 1 281,5 грн;
  • для дітей від 6 до 18 років — 1 598 грн.

Припинення аліментних зобов’язань можливе на загальних підставах, передбачених сімейним законодавством.

У першу чергу, після досягнення дитиною 18 років. Розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках.

Зауважимо, аліменти – це кошти для харчування, одягу та інші побутові потреби, які закон зобов’язує виплачувати одного з подружжя іншому. Відсутність офіційних доходів у батьків не позбавляють їх від обов’язку утримувати неповнолітню дитину, а лише дають додаткові «пільги» при визначенні розміру та стягненні аліментів.

У Міністерстві юстиції нагадали, що аліментні виплати є обов’язковою процедурою і стягуються з усіх видів доходу платника. Так, відповідно до частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як визначають розмір аліментів

З огляду на фактор кількості дітей, схема розрахунку становить:

  • на одну дитину — 1/4 від доходу;
  • на двох — 1/3 від доходу;
  • на трьох і більше — 1/2 від доходу.

Однак суд може враховувати, зокрема, і стан здоров’я та матеріальний стан дитини та платника аліментів, наявність інших дітей та непрацездатних родичів (чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина), права власності (нерухомість, автомобіль тощо), витрати/доходи платника тощо.

Чим відрізняється гарантований розмір аліментів від рекомендованого

Гарантований розмір аліментів на одну дитину — це мінімальний розмір, який сплачує батько чи матір у випадку, коли їхні доходи низькі. А рекомендований розмір — це той, який встановлює суд у разі достатності заробітку платника аліментів.

Щодо максимальної суми аліментів, то вона не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів:

  • до 6 років — 25 630 грн;
  • від 6 до 18 років — 31 960 грн.

Відповідальність за прострочення сплати аліментів

Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України, а саме: «У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості».

У разі застосування до особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації).

Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:

  • Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого договору про сплату аліментів на дитину згідно з частиною першою статті 189 СК України;
  • Наявність винних дій особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.

Відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України (частина п’ята статті 194 СК України).

За несплату аліментів у відсотках від суми заборгованості до боржників застосовуються такі штрафи:

  • понад 1 рік – 20%;
  • понад 2 роки – 30%;
  • понад 3 роки – 50%.

За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями українського виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання.

Після сплати заборгованості обмеження знімають у повному обсязі.

Адміністративна відповідальність. Згідно зі ст. 183-1 КУпАП, несплата аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, — тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Кримінальна відповідальність. Згідно зі ст. 164 ККУ, злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, — карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (частина третя статті 196 СК України).

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв’язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо (пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»).

Варто зауважити, одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання.

Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав.

Способи виконання батьками обов’язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними, або за рішенням суду.

Так, за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі, виходячи із інтересів дитини.

Тоді як за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом з тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов’язання.

При визначенні розміру аліментів суд враховує:

  • стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
  • стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
  • наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
  • інші обставини, що мають істотне значення.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Так, розмір аліментів визначається виключно судом і у кожному конкретному випадку окремо.

Раніше ми поінформували про особливості стягнення аліментів з військовослужбовців.

Читайте також: Добровільний договір про сплату аліментів: як укласти