Малозначні спори: проєкт Закону прийнято із застереженням

2 Червня, 2024 в 10:13

Автори законодавчої ініціативи пропонують замінити ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно. Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження

Переглядаючи критерії малозначних спорів, запропоновані народними депутатами на виконання рішення Конституційного Суду, Верховна Рада України врахувала потребу внесення змін до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також пропозиції, висловлені Верховним Судом.

Парламент ухвалив за основу проект Закону №11026 від 19.02.2024 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», відхиливши решту альтернативних способів розв’язання проблеми, інформує Національна асоціація адвокатів України.

Існуючі сьогодні розміри ціни позову (як критерій віднесення справи до категорії малозначних) значно перевищують розміри прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати та не відповідають розумінню справи та спору в ній як малозначного. На це восени минулого року акцентував Конституційний Суд (рішення № 10-р(ІІ)/2023). У зв’язку із чим у парламенті з’явилися кілька законопроєктів.

Нині для цілей ЦПК малозначними справами вважаються:

справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
справи незначної складності, визнані судом малозначними (крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п’ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на висновки КС, автори законодавчої ініціативи пропонують замінити ціни позову у ч. 6 ст. 19 ЦПК на п’ятнадцять (замість ста) та тридцять (замість двохсот п’ятдесяти) мінімумів відповідно. Також, на думку нардепів, справи, що виникають з трудових відносин, не повинні розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження (ст. 274 ЦПК).

Аналогічні за змістом зміни пропонуються до ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства. Так, у разі ухвалення закону в редакції його проекту, малозначним вважатиметься оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує п’ятнадцяти (сьогодні – ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Такі нормативи, на думку законодавців, гарантуватимуть громадянам право на судовий захист у малозначних спорах.

У Верховній Раді 23 травня прийняли за основу такий проєкт, проте із застереженням доопрацювати його положення відповідно до ч.1 ст.116 Регламенту ВР:

“Пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, можуть вноситися лише до того тексту законопроекту (розділів, глав, статей, їх частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень), який прийнятий Верховною Радою за основу. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту у першому читанні. Такі пропозиції і поправки повинні відповідати предмету правового регулювання законопроєкту”.

На необхідності застосування правила наполягли народні депутати під час обговорення документа у Комітеті ВР з питань правової політики. Там відзначили, що «є потреба внесення змін і до порядку апеляційного та касаційного розгляду, а також врахування пропозицій, висловлених Верховним Судом».

Верховний Суд оцінив запропоновані розміри прожиткового мінімуму для визначення малозначності спору як адекватні та такі, що вирішують констатовану КС проблему, при цьому не нівелюючи інститут малозначних справ.

Крім того, ВС акцентував на моменти:

1) зміни до ЦПК щодо підстав розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, зокрема щодо зменшення ціни позову, за якої справи незначної складності можуть бути визнані судом малозначними. На переконання суддів, недоцільно вносити запропоновані зміни та зменшувати цей критерій. Натомість доцільно залишити у цьому питанні положення щодо меж суддівського розсуду в чинній редакції.

2) виключення п. 5 ч. 6 ст. 19 ЦПК, яким передбачено, що малозначними є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином суттєво зменшиться грошовий критерій («поріг») віднесення справ про захист прав споживачів до малозначних справ. Ці пропозиції підтримуються, оскільки справи про захист прав споживачів є доволі складними у правозастосуванні.

У НААУ принагідно нагадали, що відповідно до ст. 131-2 Конституції, представництво осіб у суді здійснюють виключно адвокати. Втім, законом можуть бути визначені винятки, які стосуються зокрема малозначних спорів.

15 травня у газеті “Голос України” опублікували Закон №3655-IX «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження». Закон набрав чинності 16 травня.
5 березня у “Голос України” офіційно опублікували Закон № 3604-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи».
23 лютого Верховна Рада розглянула у другому читанні доопрацьований Комітетом законопроєкт №10202 та прийняв його в цілому як Закон.
Комітет з питань економічного розвитку поінформував про дію Закону щодо відшкодування зруйнованого і пошкодженого житла.
За поданням Комітету з питань правоохоронної діяльності у 2023 році Рада прийняла дев’ять Законів.
Верховна Рада на пленарному засіданні 22 лютого ухвалила Закон (проєкт № 5865) «Про внесення змін до Закону України “Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків” та деяких інших законодавчих актів України щодо регулювання та нагляду на ринках капіталу та організованих товарних ринках».