Кому і коли потрібно проходити психіатричні огляди: пояснення МОЗ

Не всі працівники зобовʼязані проходити психіатричні огляди. Така вимога стосується лише певних категорій осіб, котрі виконують діяльність із підвищеними вимогами до стану психічного здоров’я

З 1 січня набули чинності зміни до Порядку проведення попередніх, періодичних та позачергових психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин, затвердженого наказом МОЗ України від 18.04.20222 р. № 651.

Також Міністерство охорони здоровʼя удосконалило процес проведення психіатричних оглядів і посилило вимоги до медзакладів, які їх проводять. Це зроблено, зокрема, й для запобігання зловживанням під час проведення психіатричних оглядів, наприклад, коли довідки про їх проходження видаються без факту огляду, а заклади, що їх проводять, не мають відповідних фахівців.

У відомстві пояснили основні моменти, які найчастіше викликають питання серед працівників.

1. Чи всі працівники мають проходити психіатричні огляди?

Не всі працівники зобовʼязані проходити психіатричні огляди. Така вимога стосується лише певних категорій осіб, котрі виконують діяльність із підвищеними вимогами до стану психічного здоров’я.

Перелік видів діяльності (робіт, професій, служби), які вимагають обовʼязкового проходження попереднього (під час прийняття на роботу) психіатричного огляду — за посиланням.

Крім того, для виконання певних видів діяльності необхідно проходити періодичні (протягом трудової діяльності) психіатричні огляди. Так, періодичні психіатричні огляди мають проходити, наприклад:

• працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, які контактують із харчовими продуктами;
• медичні працівники;
• водії, які займаються перевезенням пасажирів або вантажів;
• особи, які працюють із вибуховими матеріалами чи зброєю;
• члени екіпажів суден та інші категорії.

Повний перелік таких професій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України, можна знайти за посиланням.

2. Як часто потрібно проходити психіатричні огляди?

Залежно від професії, огляди можуть бути:

• Попередніми — перед призначенням на посаду чи початком роботи.
• Періодичними — у визначені терміни для підтримання допуску до виконання професійних обов’язків.
• Позачерговими — на вимогу роботодавця чи у випадках підозри на психічний розлад (за згодою працівника).

Періодичність залежить від виду діяльності. Наприклад:

• працівники харчової галузі та фармацевтики — раз на рік;
• працівники атомної енергетики, члени екіпажів суден — раз на два роки;
• водії та освітяни — раз на п’ять років.

Термін дії довідки про проходження огляду становить один рік. Однак це не означає, що після завершення цього терміну працівник обов’язково має повторно проходити огляд, щоб виконувати свої професійні обовʼязки. Огляди здійснюються згідно з визначеною періодичністю (див. вище) для конкретних категорій працівників, яка може складати один, два, три чи навіть п’ять років залежно від виду діяльності.

Тобто, якщо періодичність огляду для вашої професії становить, наприклад, три роки, то наступний огляд потрібно буде проходити через цей строк, навіть якщо термін дії довідки вже завершився. Довідка свідчить лише про факт проходження попереднього огляду, а не про зобов’язання проходити наступний раніше затвердженого терміну.

3. Хто повинен сплачувати за проходження оглядів?

Законодавство України визначає, що витрати на психіатричні огляди для працівників покриває роботодавець. Зокрема, у ст. № 169 «Обовʼязкові медичні огляди працівників певних категорій» Кодексу законів про працю України зазначено: Роботодавець зобовʼязаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.

Нагадаємо, все, що потрібно знати про трудовий договір розповіла адвокат, член Центру трудового права та соціального забезпечення ВША НААУ Ірина Шапошнікова під час заходу з підвищення кваліфікації адвокатів, що відбувся у Вищій школі адвокатури. Лекторка докладно проаналізувала разом з учасниками трудовий договір.

Раніше ми детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

А також пояснили деякі питання оформлення трудових відносин.

Окрім того, нагадали, що за загальним правилом трудовий договір укладається у письмовій формі. Статтею 24 КЗпП України визначено категорію осіб та обов’язкові випадки укладення трудового договору в письмовій формі. Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору.

Тобто, на час дії воєнного стану, майбутній працівник та роботодавець мають дійти згоди щодо форми трудового договору, яка може бути: усна або письмова. Якщо з працівником укладають усний трудовий договір, працівник має надати на це письмову згоду у вигляді заяви про прийняття на роботу.

Окремо поінформували, що Комітет Національної асоціації адвокатів України з питань трудового права зібрав у дайджест судову практику з трудових спорів за І квартал 2024 року.

• Організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
• У період простою між роботодавцем та працівником продовжує діяти трудовий договір. Проте в цей час працівники не виконують свої трудові обов’язки.
• Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
• Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
• Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
• Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
• Чим відрізняється простій від призупинення дії трудового договору пояснили у Координаційному центрі з надання правової допомоги.
• Право на працю в Україні реалізується переважно шляхом укладання трудового договору між працівником та роботодавцем. Водночас чимало цивільно-правових договорів теж засновано на трудовій діяльності. Тому трудовий договір треба відрізняти від цивільно-правових договорів: авторського договору, договору підряду, договору доручення та інших цивільно-правових угод, реалізація яких також пов’язана із трудовою діяльністю фізичних осіб. Який договір краще укласти, необхідно визначити самостійно.