Дитина, котра постраждала від сексуального насильства під час збройного конфлікту, має право на спеціальний статус
Право на отримання статусу мають особи, які у віці до 18 років, в результаті збройної агресії РФ, зазнали фізичного, сексуального, психологічного насильства, а також отримали поранення, контузію, каліцтво; були викрадені або незаконно вивезені за межі України; залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань; незаконно утримувалися, зокрема у полоні; зазнали психологічного насильства
З початку війни тисячі українських дітей зазнають каліцтва, стають жертвами насильства, викрадення, незаконного вивезення. На законодавчому рівні Україна вживає всіх необхідних заходів для забезпечення прав дітей, які постраждали від збройного конфлікту. Координаційний центр з надання правничої допомоги роз’яснив порядок надання статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Дитина, постраждала від сексуального насильства в умовах збройного конфлікту, має право отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів та наділена усіма правами, визначеними на теперішній час та тими, що будуть визначені в майбутньому.
Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів — дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, зокрема у полоні (стаття 1 Закону України «Про охорону дитинства»).
Куди звертатися
Для отримання статусу потрібно звернутися із заявою до найближчої служби у справах дітей, інформує Координаційний центр з надання правничої допомоги.
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування на підставі документів протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу.
У рішенні зазначаються:
- прізвище, ім’я, по батькові;
- дата народження;
- серія та номер свідоцтва про народження/паспорта;
- адреса місця проживання/перебування дитини;
- обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Дані про те, що дитина постраждала від сексуального насильства, не зазначають ні в рішення про надання статусу, ні в самому посвідченні!
За отриманням статусу може звернутися:
- законний представник дитини (батьки, усиновлювачі);
- сама дитина (з 14 років);
- представник органу опіки та піклування (у разі, якщо дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють);
- родичі дитини (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра, вітчим, мачуха).
Які необхідні документи для отримання статусу
Для отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, подаються:
- заява про надання статусу;
- згода на обробку персональних даних;
- засвідчені в установленому порядку копії таких документів:
- свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
документа, що посвідчує особу заявника; - документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (усиновлювача, опікуна);
- довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
- паспорта громадянина України у формі книжечки (у разі наявності);
- паспорта ID або закордонного (у разі наявності);
- витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності)
Додатково можуть знадобитися документи, які підтверджують те, що дитина зазнала сексуального насильства.
Прикладом такого документа може бути Витяг з ЄРДР або постанова про визнання потерпілим. Для отримання одного з цих документів необхідно звернутися до поліції на підконтрольній Україні території з заявою про злочин.
До кримінальних проваджень за участю дітей будуть залучатися психологи
Залучення психолога відбувається за запитом для його участі у слідчих (розшукових) діях на досудовому розслідуванні або процесуальних діях під час судового розгляду дізнавачем, слідчим, прокурором, слідчим суддею або судом.
Запит опрацьовують працівники центрів з надання безоплатної правничої допомоги, зокрема визначають кандидатуру психолога, видають психологу доручення, забезпечують ознайомлення психолога зі змістом запиту, а також з положеннями ст. 378 КПКУ про кримінальну відповідальність за розголошення без дозволу даних досудового розслідування.
Після участі психолога у слідчих та процесуальних діях, психолог готує відповідний звіт. Участь психолога підтверджує дізнавач, слідчий, прокурор, суд, зокрема, шляхом проставляння відмітки у звіті психолога. Психолог здає звіт до центру з надання безоплатної правничої допомоги, який перевіряється на відповідність змісту запиту.
Підстави для скасування статусу
Орган опіки та піклування може скасувати статус, якщо відомості у документах будуть недостовірні чи не підтвердяться обставини вчинення щодо дитини злочину.
Діти мають право на всі послуги системи безоплатної правничої допомоги, а саме:
- захист;
- здійснення представництва інтересів в судах, інших державних органах, перед іншими особами;
- складення документів процесуального характеру.
У разі неправомірного скасування статусу, юристи можуть допомогти зі зверненням до суду для оскарження такого рішення.
Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.
Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.
- Відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
- Станом на 15 грудня 2023 року в реєстрі нараховувалося 192 150 боржників по аліментах, свідчать дані з Єдиного реєстру боржників.
- Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць встановлено єдиний на весь 2024 рік.
- Законодавством передбачено заходи примусового виконання рішень, які застосовуються до боржника за несплату аліментів.
- Компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно громадянина, внаслідок збройної агресії РФ, не оподатковується.
- У бюджеті на 2024 рік передбачено на виплати житлових субсидій і пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг 49,9 млрд грн, що на 12 млрд грн більше проти 2023 року.