Договір довічного утримання: основні умови та гарантії

За договором довічного утримання право власності на майно виникає у набувача з моменту його посвідчення нотаріусом, а якщо це нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації – то з дня такої реєстрації

У Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції пояснили особливості договору довічного утримання, які умови можна прописати та які особливості варто знати.

Що собою являє договір довічного утримання?

Відносини двох сторін, де одна є відчужувачем, а інша – набувачем житла або іншого цінного майна, яке передається їй у власність в обмін на послуги з утримання та довічного догляду, регулюються договором довічного утримання.

Передати у власність майно може людина, незалежно від її віку та стану здоров’я, а отримати – повнолітня дієздатна фізична/юридична особа.

Які  форма договору довічного утримання?

Юридично правильним способом оформити домовленість про здійснення піклування є укладення правочину у письмовій формі з його обов’язковим нотаріальним посвідченням.

За договором довічного утримання право власності на майно виникає у набувача з моменту його посвідчення нотаріусом, а якщо це нерухоме майно, яке підлягає державній реєстрації – то з дня такої реєстрації.

Які умови можна прописати у договорі довічного утримання?

У договорі довічного утримання можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду, якими набувач має забезпечувати відчужувача. Якщо обов’язки набувача угодою не передбачені або виникла потреби забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення та догляду, то спір має вирішуватися відповідно до засад справедливості та розумності.

Крім того, особа, котра здійснює піклування, зобов’язана у разі смерті поховати відчужувача, навіть коли це не було передбачено договором. Проте спадкоємці, які отримали частину майна померлого, повинні справедливо розділити з набувачем витрати на поховання.

Також, у межах договору довічного утримання на набувача може покладатися обов’язок забезпечити відчужувача або іншу визначену особу можливістю проживання у житлі, яке переходить у його власність.

Матеріальне забезпечення, яке щомісячно має надаватися відчужувачу, підлягає грошовій оцінці, а вона, своєю чергою, індексації в порядку, встановленому законом.

Чи можна замінити доглядача?

У разі неможливості подальшого виконання доглядачем своїх обов’язків, з підстав, що мають істотне значення, за згодою відчужувача, піклування вправі продовжити член сім’ї набувача або інша особа. Відмова відчужувача у наданні згоди на передачу обов’язків іншій особі може бути оскаржена у суді, який бере до уваги тривалість виконання договору та інші обставини, які мають істотне значення.

Разом з тим, набувач та відчужувач вправі домовитися про заміну речі (квартири тощо), яка передана за договором довічного утримання, на іншу річ. У цьому разі обсяг обов’язків набувача також може бути за домовленістю сторін змінений.

Які існують гаранатії захисту інтересів відчужувача та як припиняється дія угоди?

Договірне врегулювання відносин допомагає побудувати систему захисту від протиправних посягань на інтереси особи, яка потребує піклування.

Таким чином набувач не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання, укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі правочину. Знищення, пошкодження цього майна, яке було передане набувачеві, не є підставою для припинення чи зменшення обсягу його обов’язків перед відчужувачем.

Правовідносини, що виникли на основі договору довічного утримання припиняються:

1. За рішенням суду. Звернутися з вимогою мають право відчужувач або третя особа, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків. У такому випадку відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. Витрати, зроблені набувачем на утримання та догляд не підлягають поверненню. Проте, якщо розірвання договору відбулося через неможливість його подальшого виконання набувачем з підстав, що мають істотне значення, суд може залишити за ним право власності на частину майна, з урахуванням тривалості часу, протягом якого він належно виконував свої обов’язки.
2. Зі смертю набувача. Його обов’язки переходять до тих спадкоємців, до яких перейшло право власності на майно, що було передане відчужувачем. Якщо спадкоємець за заповітом відмовився від прийняття майна, що було передане відчужувачем, право власності може перейти до спадкоємця за законом. За відсутності спадкоємців або їхнього бажання у прийнятті майна відчужувача, він набуває право власності на це майно. У цьому разі договір довічного утримання (догляду) припиняється.
3. Зі смертю відчужувача.

Отже, договір довічного утримання є правовою формою, яка поєднує вимоги закону з моральними цінностями та надає акту турботи юридичного значення.

Читайте також: Відмінність договору дарування та заповіту: пояснення Мін’юст

• Посвідчення договорів дарування нерухомого майна в Україні є важливим етапом, що забезпечує юридичну силу цього документа та регулюється Цивільним кодексом України (ЦКУ), Законом України “Про нотаріат” та іншими нормативними актами.
• Відповідно до статті 1243 Цивільного кодексу України подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.
• Законодавством передбачена можливість визнання потенційного спадкоємця негідним у випадку його недоброчесної поведінки відносно спадкодавця. Як наслідок – позбавлення права на отримання спадщини, поінформували у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції.
• При вирішення майнових питань, часто виникає низка дилем та запитань, зокрема стосовно вибору між заповітом та договором даруванням. Головна відмінність – це момент переходу права власності від спадкодавця та дарувальника до спадкоємців та обдаровуваного.
• З 1 січня ввели у дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.
• У Головному управлінні ДПС в Одеській області пояснили правові аспекти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та перебувають у власності фізособи, яка проживає на материковій частині території України.
• Правила оформлення права власності на земельний пай в Україні.