Для України припинила дію Конвенція про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року

РФ систематично грубо порушує норми та принципи міжнародного права, зокрема щодо припинення дії (виходу з) міжнародних договорів, укладених з Україною, що є підставою для зупинення дії Конвенції 1993 року та Протоколу 1997 року у відносинах з РФ та РБ та подальший вихід з цих міжнародних договорів

1 грудня 2022 року Рада прийняла Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січня 1993 року».

Законом передбачено зупинення дії Конвенції 1993 року та Протоколу 1997 року у відносинах з РФ та РБ відповідно до ст. 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів і вихід з цих міжнародних договорів відповідно до ст. 54 Віденської конвенції та ст. 84 Конвенції 1993 року.

Тож 29 грудня 2023 року для України припинила дію Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року.

Згідно з п. 3 ст. 62 Віденської конвенції, якщо відповідно до попередніх пунктів, учасник має право посилатись на докорінну зміну обставин як на підставу для припинення договору або виходу з нього, то він має право також посилатись на цю зміну як на підставу для зупинення дії договору.

У Мін’юсті зазначили, що РФ систематично грубо порушує норми та принципи міжнародного права, зокрема щодо припинення дії (виходу з) міжнародних договорів, укладених з Україною, що є підставою для зупинення дії Конвенції 1993 року та Протоколу 1997 року у відносинах з РФ та РБ та подальший вихід з цих міжнародних договорів.

Правове співробітництво у цивільних і кримінальних справах з Азербайджаном, Вірменією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою, Таджикистаном, Туркменістаном, Узбекистаном та Грузією здійснюватиметься на підставі двосторонніх міжнародних договорів України з відповідними державами, а також багатосторонніх міжнародно-правових інструментів, що діють в рамках Ради Європи, ООН, Гаазької конференції з міжнародного приватного права, чинних у відносинах з відповідними державами. Актуальна інформація щодо багатосторонніх міжнародних договорів, чинних у відносинах України з вказаними державами, розміщена на офіційних веб-сайтах відповідних міжнародних організацій.

Стосовно визнання і виконання судових рішень у цивільних або господарських справах

Співробітництво з цих питань у відносинах з Молдовою, Грузією та Узбекистаном продовжується на підставі чинних двосторонніх договорів: Договір між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах 1993 року, Договір між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах 1995 року, Договір між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах 1998 року.

Питання визнання і виконання судових рішень у справах про аліменти у відносинах з Азербайджаном, Казахстаном, Киргизстаном (з 1 листопада 2024 року) підлягає вирішенню на підставі Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (до 1 листопада 2024 року у відносинах з Киргизстаном  застосовується Конвенція про стягнення аліментів за кордоном 1956 року).

За відсутності міжнародного договору питання щодо виконання рішення іноземного суду на території України може бути порушено на основі принципу взаємності. Згідно зі статтею 465 Цивільного процесуального кодексу України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем або його представником. Частиною третьою статті 466 цього Кодексу визначено перелік документів, які додаються до клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду.

Питання щодо виконання рішення суду України на території іноземної держави за відсутності міжнародного договору на основі принципу взаємності може бути порушено, якщо це передбачено законодавством іноземної держави. Зацікавлена особа може звернутись з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до компетентних органів іноземної держави безпосередньо або за посередництвом адвоката.

Стосовно визнання на території України офіційних документів, виданих компетентними органами Азербайджану, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Узбекистану та Грузії

Питання взаємного визнання документів без додаткового засвідчення регулюються статтею 15 Договору між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, статтею 13 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, статтею 13 Договору між Україною та Республікою Узбекистан про правову допомогу та правові відносини у цивільних та сімейних справах.

У відносинах України з Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Казахстаном, Киргизстаном, Молдовою, Таджикистаном, Узбекистаном, РФ чи РБ діє Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 року (далі – Гаазька Конвенція 1961 року), відповідно до частини другої статті 3 якої дотримання процедури проставлення на іноземному офіційному документі не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють у державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами скасовують, чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

Постановою Кабміну від 4 лютого 2023 р. №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» установлено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.

Станом на 24.02.2022 у відносинах із зазначеними державами-сторонами Гаазької конвенції 1961 року діяла Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, статтею 13 якої визначено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою та скріплені гербовою печаткою ухвалюються на територіях інших Договірних Сторін без будь-якого спеціального посвідчення; документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів.

Так, протягом строку, визначеного постановою Кабінету Міністрів, офіційні документи, видані у вищезазначених державах (Азербайджан, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Узбекистан, РФ та РБ), можуть прийматися на території України без вимоги додаткового засвідчення, а по завершенні такого періоду — прийматимуться за умови їх засвідчення апостилем.

Акцентуємо, що постанова Кабміну від 4 лютого 2023 року №107 діє виключно на території України та не передбачає взаємного звільнення українських офіційних документів від додаткового засвідчення за кордоном. Тому на території зазначених держав можуть вимагати пред’явлення українських офіційних документів, засвідчених апостилем.

• 24 грудня набув чинності Закон № 3494-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування надання та використання відпусток, а також інших питань».
• З 1 січня вводять в дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.
• У Пенсійному фонді повідомили, у якому розмірі потрібно сплатити добровільний пенсійний внесок в січні 2024 року, щоб до страхового стажу зарахували повний місяць.