Чи може роботодавець звернутись до ПФУ для перевірки лікарняного працівника

31 Березня, 2025 в 08:35

Підставою для проведення перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності є, зокрема, звернення роботодавця

У Пенсійному фонді пояснили, чи можe роботодавець звернутися до ПФУ з питання проведення перевірки лікарняного, який було видано працівнику.

Так, може. Перевірку обґрунтованості видачі або продовження листків непрацездатності та документів, що є підставою для її формування, здійснюють уповноважені посадові особи територіального органу Пенсійного фонду України та/або уповноважені лікарі, перелік яких затверджується правлінням Фонду.

Підставою для проведення перевірки обґрунтованості видачі листків непрацездатності є, зокрема, звернення роботодавця.

Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності (частина перша статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Рішення про призначення страхової виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності приймається страхувальником або уповноваженими ним особами.

Середньоденна заробітна плата для оплати лікарняних обчислюють діленням нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) зарплати, на яку нараховано страхові внески (з 2011 року – єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), на кількість календарних днів зайнятості у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (пункт 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабміну від 26.09. 2001 № 1266 (зі змінами).

Сума страхових виплат та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності коштом роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті. Тоді як сума денної виплати встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством.