Чи може роботодавець відмовити батькові у наданні відпустки при народженні дитини: пояснення Держпраці
Право на таку відпустку мають батько дитини або чоловік, дружина якого народила дитину, або інші родичі (якщо мати або батько дитини є одинокими). Ця відпустка надається тільки одній особі
Державна служба України з питань праці пояснює, роботодавець не може відмовити батькові у наданні відпустки при народженні дитини, якщо працівник не залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
Законодавство про працю (ст. 77-3 КЗпП) передбачає надання працівникам одноразової оплачуваної відпустки при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів.
Право на таку відпустку мають батько дитини або чоловік, дружина якого народила дитину, або інші родичі (якщо мати або батько дитини є одинокими). Ця відпустка надається тільки одній особі.
Для одержання відпустки працівник має звернутися до роботодавця із заявою не пізніше трьох місяців з дня народження дитини.
Якщо працівник протягом трьох місяців з дня народження дитини звільнився та працевлаштувався на інше підприємство (в установу, організацію), то він може отримати таку відпустку, додавши до заяви довідку про те, що він не використав її на попередньому місці роботи.
Водночас якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, роботодавець має право відмовити йому у наданні відпустки при народженні дитини у період дії воєнного стану.
Ця відпустка не може бути перенесена на період після закінчення дії воєнного стану.
Зауважимо, юридично розрізняють дві відпустки: перша – «відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами», що розпочинається за 70 днів до пологів і закінчується переважно через 56 днів після пологів; друга – відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що розпочинається з 57-го дня після пологів і закінчується, коли дитині виповнилося три роки.
Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу.
Згідно зі ст. 18 Закону «Про відпустки» після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька роботодавець надає відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Право оформити відпустку на рівних з матір’ю батько отримав 09.05.2021 у зв’язку із набранням чинності Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною», яким внесено зміни до частини 3 статті 179 КЗпП України та частини 1 статті 18 Закону «Про відпустки»).
На підставі медичного висновку вагітним надають оплачувану відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (при народженні двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів — 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів. Тривалість відпустки обчислюють сумарно і вона становить 126 календарних днів (140 календарних днів — у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів).
Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
Крім матері дитини ця відпустка може бути використана повністю або частинами також:
- бабою, дідом;
- іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною;
- особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину;
- одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.
Право на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку може використовувати одночасно лише одна з зазначених осіб.
До страхового стажу для обчислення пенсії зараховуються ті періоди, протягом яких людина підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, та за які з 1 січня 2004 року, дати набрання чинності Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», щомісяця сплачені страхові внески.
У статті 24 цього Закону визначено, що страховий стаж після 1 січня 2004 року обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до набрання ним чинності – в порядку, визначеному раніше діючим законодавством:
- До 1 січня 2004 року — час догляду за дитиною до трьох років зараховується до страхового стажу матері, яка на час народження дитини не перебувала у трудових відносинах, – на підставі свідоцтва про народження дитини.
- З 1 січня 2004 року — пунктом 1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески за жінок, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сплачуються з 01.01.2005. Тому якщо жінка доглядала за дитиною віком до трьох років у період з 01.01.2004 по 31.12.2004, то такий період враховується до її страхового стажу на підставі документа, що підтверджує факт отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (наприклад, довідки управління соціального захисту населення, яке виплачувало жінці допомогу).
- Після 1 січня 2005 року — час догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу матері, якщо вона отримувала відповідну допомогу, за даними системи персоніфікованого обліку. Незалежно від того, чи працювала жінка до виходу у відпустку по догляду за дитиною до трьох років чи ні, їй цей період зараховується до страхового стажу, оскільки нарахування та сплата страхових внесків за неї здійснюється коштом державного бюджету.
Тож, наприклад, відповімо, чи зараховується до пільгового стажу відпустка по догляду за дитиною 1995 року народження до досягнення нею трирічного віку.
Підтвердження набутого страхового стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, здійснюється на підставі записів трудових книжок та уточнюючих довідок, виданих підприємствами, установами, організаціями або їх правонаступниками відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Акцентуємо, що період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу, визначає підприємство в уточнюючій довідці.
Статтею 181 Кодексу законів про працю України передбачено, що, зокрема, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Тобто час перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку зараховується до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у разі якщо під час перебування у вказаній відпустці особа перебувала у трудових відносинах з підприємством на посаді, робота на якій зараховується до пільгового стажу.
Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається, зокрема, за заявою жінки повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється відповідним наказом або розпорядженням.
Окремо зауважимо, якщо новонародженого усиновлюють (удочеряють) безпосередньо з пологового будинку, відпустку надають з дня усиновлення тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів — при усиновленні двох і більше дітей). Якщо дитину (дітей) усиновлюють і мати, і батько, вказану відпустку надають одній особі — на їх розсуд.
Особам, які усиновили (взяли під опіку) дитину протягом двох місяців з дня її народження, допомогу надають на підставі рішення про усиновлення (встановлення опіки) за період з дня усиновлення чи встановлення опіки і до закінчення строку післяпологової відпустки.
Порядок оформлення
Для отримання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку необхідно звернутися до роботодавця з наступними документами:
- письмова заява на ім’я роботодавця;
- копія свідоцтва про народження дитини (для підтвердження віку дитини).
Якщо відпустку бажає отримати інша особа (крім матері) додатково надається:
- довідка з місця роботи (служби, навчання) матері дитини про те, що вона стала до роботи до закінчення цієї відпустки;
- довідка органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання матері про припинення їй виплати допомоги по догляду за дитиною (із зазначенням дати);
- документи на підтвердження статусу особи, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, прийомних батьків чи батьків вихователів для відповідних осіб (рішення суду або органу опіки та піклування).
Надання відпустки оформляється наказом (розпорядженням) власника.
За бажанням особи, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. У випадку виходу на роботу відпустка переривається, проте виплата допомоги при народженні дитини не припиняється.
- Підстава для оформлення неоплачуваної відпустки – заява від працівника про надання відпустки без збереження заробітної плати, погоджена керівником установи.
- Питання зарахування відпустки по догляду за дитиною до пільгового стажу роз’яснили у Пенсійному фонді України. Зауважимо, юридично розрізняють дві відпустки: перша – «відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами», що розпочинається за 70 днів до пологів і закінчується переважно через 56 днів після пологів; друга – відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що розпочинається з 57-го дня після пологів і закінчується, коли дитині виповнилося три роки. Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зараховується до страхового стажу.
- Розмір лікарняних залежно від стажу роботи чи спецстатусу – роз’яснення ПФУ.
- Оплата лікарняного під час випробувального строку.
- Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.