Актуальні зміни до нормативно-правових актів щодо примусового виконання рішень: нагадування Мін’юст

19 Січня, 2024 в 14:56

Передбачається, що зміни сприятимуть поліпшенню ефективності та швидкості виконання рішень суду та інших виконавчих документів, а також забезпечать ефективніший захист прав та інтересів громадян

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) являє собою сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 3 Закону примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів:

  1. виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
  2. судових наказів;
  3. ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
  4. виконавчих написів нотаріусів;
  5. посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
  6. постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
  7. постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
  8. рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
  9. рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
  10. рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
  11. рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами.

Українське законодавство змінюється, аби забезпечити ефективніший захист прав та інтересів громадян, нагадали у Південному міжрегіональному управлінні Мін’юсту.

Нещодавно набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації».

Документом внесли низку змін, зокрема, викладено в новій редакції ч. 3 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлено, що виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Передбачається, що це дозволить забезпечити швидше та зручне виконання рішень суду та інших виконавчих документів.

Принагідно зауважимо, що згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України» з 01.01.2024 підлягають примусовому виконанню накази Голови Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України або осіб, які виконують їхні обов’язки.

Також важливо додати, що введено в дію Закон України «Про страхування» (Закон № 1909-IX), який встановлює, що регулятором відносин у сфері страхування є Національний банк України. Рішення регулятора про призначення тимчасової адміністрації та відсторонення органів управління страховика від управління є виконавчим документом згідно зі статтею 57 Закону № 1909-IX.

Окрім того, згідно зі статтею 122 Закону № 1909-IX, у разі якщо рішення регулятора про застосування до страховика заходу впливу у вигляді накладення штрафу протягом одного місяця з дня набрання ним чинності не було виконано або не було оскаржено у судовому порядку, таке рішення визнається виконавчим документом, підлягає оформленню регулятором відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та може бути передано для примусового виконання згідно із законом як до органів державної виконавчої служби, так і до приватних виконавців. Такий саме порядок встановлено щодо рішення регулятора у разу його оскарження до адміністративного суду.

Рішення регулятора визнається виконавчим документом з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким підтверджено його законність і обґрунтованість, та підлягає оформленню регулятором відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та передається до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю для примусового виконання згідно із законом.

Зауважується, що загалом, нові закони спрямовані на поліпшення ефективності та швидкості виконання рішень суду та інших виконавчих документів, а також на забезпечення більш ефективного захисту прав та інтересів громадян.

Нагадаємо, що з 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено режим воєнного стану.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення», яким Закон України «Про виконавче провадження» доповнено положеннями.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:

  • фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
  • юридичні особи – боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
  • припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
  • визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача – на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

10 червня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України № 2297/5, яким передбачено особливості роботи державної виконавчої служби по провадженнях на тимчасово окупованій території або на території, яка включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі ведення активних бойових дій або, які перебувають в оточені. Вказаним наказом, зокрема передбачені зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень. Відповідно до пункту 4 розділу 1 Інструкції, під час дії воєнного стану виконання рішень, місцем виконання яких є тимчасово окупована територія здійснюється органом державної виконавчої служби, компетенція якого поширюється на таку територію або органом державної виконавчої служби, визначеним Міністерством юстиції України за поданням (пропозиціями) Департаменту державної виконавчої служби міністерства юстиції України при цьому адміністратором автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечується доступ до виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні в органі державної виконавчої служби.