Адміністративний арешт майна платника податків: підстави застосування

Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області повідомляє, що відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Важливо зазначити, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду. Для звільнення коштів з-під арешту контролюючий орган звертається до суду протягом двох робочих днів, що настають за днем, коли контролюючому органу стало відомо про виникнення підстав для припинення такого арешту.

Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків податковий орган подає до суду заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. У разі прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна банку арешт не може бути накладено на його кореспондентський рахунок.

Так, згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:

• платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
• фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
• платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
• відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
• відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
• платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
• платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
• платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки);
• нерезидент розпочинає або здійснює господарську діяльність через постійне представництво на території України без взяття на податковий облік, що підтверджується актом перевірки.

Відповідно до пункту 94.5 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов’язковому попередньому отриманні дозволу керівника контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном.

Підстави та порядок застосування адміністративного арешту майна визначені статтею 94 Податкового кодексу України та наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632 «Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2017 р. за N 948/30816.

Строк перевірки судом – 96 годин не може бути продовжений в адміністративному порядку, зокрема за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власник майна, на яке накладено арешт, не встановлений (не виявлений). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі, якщо майно є таким, що швидко псується, — протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Припинення арешту майна здійснюється у разі:

1. відсутності протягом строку, зазначеного у пункті 2 розділу ІV Порядку, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим;
2. погашення податкового боргу платника податків;
3. усунення платником податків причин застосування арешту майна;
4. ліквідації платника податків, зокрема внаслідок проведення процедури банкрутства;
5. надання відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів належності арештованого майна до об’єктів права власності цієї третьої особи;
6. скасування судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт майна;
7. прийняття судом рішення про припинення арешту майна;
8. пред’явлення платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
9. фактичного проведення платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зокрема зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки.
10. взяття податковим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки.

Раніше у Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків роз’яснили щодо оподаткування доходу у вигляді благодійної допомоги, яку виплачують внутрішньо переміщеним особам міжнародні благодійні організації.

• Компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно громадянина, внаслідок збройної агресії РФ, не оподатковується.
• У бюджеті на 2024 рік передбачено на виплати житлових субсидій і пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг 49,9 млрд грн, що на 12 млрд грн більше проти 2023 року.
• В управлінні оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Львівській області повідомили, що земельний податок у 2024 році сплачують власники  земельних ділянок, земельних часток (паїв) та постійні землекористувачі – фізичні особи (п .269.1 ст. 269 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, надалі ПКУ).
• Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.