Зросли розміри штрафів за порушення трудового законодавства: нагадування

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення порушень законодавства про працю, що передбачено ст. 265 КЗпП

З 1 квітня згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» мінімальна заробітна плата зросла з 7 100 грн до 8 000 грн. Відповідно збільшилися штрафи за порушення трудового законодавства. Зокрема, за неоформлених працівників сума фінансових стягнень становить 80 000 грн за кожного працівника.

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об’єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом (ст. 44 Закон України «Про охорону праці»). Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ч.1 ст. 265 Кодексу законів про працю України).

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265, не застосовуються згідно із Законом України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” з урахуванням змін, внесених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин”.

Адміністративна відповідальність — це відповідальність посадових осіб підприємства та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Види штрафів із 1 квітня

Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі вчинення порушень законодавства про працю, що передбачено ст. 265 КЗпП. Для розрахунку суми штрафу застосовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на момент виявлення порушення. З 1 квітня штраф розраховується від 8 000 грн.

1. Штраф у 16-кратному розмірі мінімальної зарплати (128 000 грн) сплачується за:

• недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень або
• створення перешкод у її проведенні

2. Штраф у 10-кратному розмірі мінімальної зарплати (80 000 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, сплачується за:

• фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)
• оформлення працівника на неповний робочий час або за трудовим договором з нефіксованим робочим часом у разі фактичного виконання роботи протягом усього робочого часу та
• виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків

До юридичних осіб та ФОП, які є платниками єдиного податку першої-третьої груп застосовується попередження.

3. Штраф у 4-кратному розмірі мінімальної зарплати (32 000 грн), за кожного працівника, щодо якого не дотримано встановлені законом гарантії та пільги працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами про військовий обов’язок і військову службу, про альтернативну (невійськову) службу та про мобілізацію.
4. Штраф у 3-кратному розмірі мінімальної зарплати (24 000 грн) сплачується за:

• порушення встановлених строків виплати зарплати, інших виплат, більш як за один місяць
• виплата їх не в повному обсязі
• недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю
• створення перешкод у її проведенні

5. Також штраф у 3-кратному розмірі мінімальної зарплати (24 000 грн) застосовується за перевищення встановленої допустимої кількості трудових договорів з нефіксованим робочим часом або ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом, стосовно фактично виконуваної ним роботи.
6. Штраф у 2-кратному розмірі мінімальної зарплати (16 000 грн) за кожного працівника, щодо якого недотримано мінімальні державні гарантії в оплаті праці.
7. За порушення інших вимог трудового законодавства застосовується штраф у розмірі мінімальної зарплати (8 000 грн). За вчинення повторного порушення протягом року — 2-кратний розмір мінімальної зарплати (16 000 грн).

Особливості судової практики: Постанова КАС ВС від 21.08.2020 у справі № 822/1037/18 Під час розгляду цієї справи суд касаційної інстанції, дійшов висновку, що відомості зазначені в акті перевірки, підлягають перевірці та оцінці на підставі наявних доказів під час розгляду справи управлінням Держпраці. Це вказує на те, що викладені в акті перевірки відомості не є беззаперечним доказом вини особи в порушенні вимог законодавства про працю, та підлягають спочатку перевірці з боку відповідного контролюючого органу.

Тому у цій справі, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи повинні були беззаперечно як доказ того, що позивачем порушено законодавство про працю, взяти до уваги лише висновки актів фактичної та документальної перевірки ГУ ДФС у Хмельницькій області, суд визнав помилковими.

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено режим воєнного стану.

24 березня 2022 року набрав чинності Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.

Відповідно до статті 10 Закону :

• Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
• Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
• Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
• Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
• У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Раніше ми детально розглянули, що організація трудових відносин в умовах воєнного стану – це особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, котрі працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Зауважимо, 22 травня президент Володимир Зеленський підписав закон, який має врегулювати роботу домашніх працівників та знизити рівень незадекларованої праці, мовиться у картці документа на сайті Верховної Ради.

• У період простою між роботодавцем та працівником продовжує діяти трудовий договір. Проте в цей час працівники не виконують свої трудові обов’язки.
• Набув чинності Закон стосовно надання та використання відпусток: головні зміни.
• Згідно зі ст. 34 КЗпП простій — призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. Підприємство, установа зобов’язані надавати працівникові навчальну відпустку саме в той час, який визначив навчальний заклад.
• Особливості виконання трудових обовʼязків за сумісництвом.
• Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.