Зміна прізвища дитини її батьками: пояснення Мін’юст

Сімейним законодавством передбачена можливість надалі змінити батьками прізвище дитини

Прізвище дитині присвоюється під час державної реєстрації народження органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до статті 145 Сімейного кодексу України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Дитині можуть присвоїти подвійне прізвище, утворене шляхом з’єднання їхніх прізвищ. Якщо ж виникає спір між батьками, то його можна вирішити, звернувшись до органу опіки та піклування або ж до суду.

Сімейним законодавством передбачена можливість надалі змінити батьками прізвище дитини.

Підстави для зміни прізвища дитини батьками

Підстави для змін визначені статтею 148 Кодексу, а саме:

• У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. Якщо ж дитина досягла семи років, то прізвище змінюється за її згодою.
• У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене за згодою обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років.
• За заявою батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, дитині, яка не досягла чотирнадцяти років та якій при реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, може бути змінено прізвище на прізвище другого з батьків.

Якщо один із батьків проти зміни прізвища дитини, то спір між ними щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.

Куди звернутися для зміни прізвища?

Відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством.

Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном, можуть подати заяву до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Необхідні документи

Для внесення змін до актових записів цивільного стану потрібно подати: заяву про зміну прізвища малолітньої дитини, паспорт, свідоцтво про народження, інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.

Заява повинна бути заповнена розбірливо, у ній мають бути надані вичерпні відповіді на всі запитання.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України не може відмовити громадянину в прийнятті та розгляді заяви про зміну прізвища малолітньої дитини.

Строки розгляду

Відповідно до Правил питання про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання розглядається у строк, що не перевищує трьох місяців, з дня подання відповідної заяви до відділу ДРАЦС. За наявності поважних причин цей строк продовжується з письмового дозволу керівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації (за місцем їх подання), але не більше ніж на три місяці.

Дипломатичним представництвом або консульською установою України таке питання розглядається у шестимісячний строк з дня подання до них відповідної заяви.

Вартість послуги

За видачу свідоцтва у зв’язку зі зміною, доповненням, виправленням і поновленням актових записів цивільного стану справляється державне мито у розмірі 0,02 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (0,34 грн) (пункт 5 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України  від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»).

Додатково зазначається, що відповідно до частини третьої статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану громадян» визначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану можуть надавати платні послуги, перелік та порядок надання яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Раніше ми повідомляли, що українці мають право змінювати за власним бажанням не лише ім’я чи прізвище, а й по батькові.

Відповідно до ст. 295 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та (або) власне ім’я. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та (або) власне ім’я за згодою законних представників (як правило, батьків).

Процедура зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) регламентована ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи.

Згідно з Порядком, громадяни України, які проживають на території України, звертаються із заявами про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем їх проживання; а громадяни України, які постійно проживають за кордоном, — до дипломатичного представництва або консульської установи України, в якій вони перебувають на постійному консульському обліку.

Змінити власне ім’я у більш ранньому віці, з 14 років теж реально, але – лише за згоди батьків чи піклувальників.

Варто зауважити, обмежень щодо вибору нового імені немає, проте воно не повинно суперечити нормам правопису, містити цифри чи інші знаки.

Також немає й обмежень за кількістю змін імені. Проте, після кожної зміни ім’я доведеться обмінювати й усі документи, що посвідчують особу: паспорт, закордонний паспорт, водійське посвідчення, пенсійний.

Також у Кабінеті Міністрів України нагадали правила оформлення закордонного паспорта дитині.

• Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. У Центральному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції пояснили права та інтереси дітей під час вчинення таких правочинів.
• Якщо трудова книжка втрачена чи в ній бракує записів про трудову діяльність, є інші способи підтвердити те, що людина справді працювала. У Координаційному центрі з надання правничої допомоги пояснили способи підтвердження стажу, коли є письмові докази, є свідки, якщо підприємство на тимчасово непідконтрольних Україні територіях, якщо особа вела селянське господарство чи була ФОП і платила страхові внески і якщо працювала, поки була засуджена та коли доведеться звертатися до суду.
• Діти, які працюють, прирівнюються у правах до дорослих, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
• Усі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним — так закріплено у ст. 52 Конституції України. Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв’язку між нею та її батьком і матір’ю. Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
• Національним законодавством та міжнародними правовими актами, зокрема Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (ратифікована із заявами Законом України від 20 червня 2012 року № 4988-VI), закріплено положення, відповідно до яких під час розслідування та розгляду кримінального провадження повинні вживатися всі можливі заходи для забезпечення найкращих інтересів дитини й унеможливлення посилення вже отриманої травми, пов’язаної із сексуальним насильством.