«Заборона» ОПЗЖ, «Партії Шарія» та інших – як це працюватиме

Ще місяць тому указ президента про «заборону» парламентської, а разом з нею і ряду інших партій, викликав би скандал тривалістю, щонайменше, кілька тижнів, якщо не місяців. Зараз же його уже майже забули, тим паче, що не дуже зрозуміло, як це все працюватиме на практиці. Спробуємо розібратись.

Між відеозверненням президента та публікацією указу минув деякий час, впродовж якого можна було спробувати вгадати, що ж мав на увазі Володимир Зеленський. Але, як виявилось після публікації, в Офісі президента, схоже, самі не дуже розуміли, що саме хочуть отримати цим указом.

Рішення РНБО, яке введене в дію указом президента, складається з двох пунктів:

1. Призупинити на період дії воєнного стану будь-яку діяльність в Україні ряду політичних партій.
2. Міністерству юстиції України невідкладно вжити заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зазначених у пункті 1.

З пунктом 2 все відносно зрозуміло – згідно зі статтею 21 закону «Про політичні партії в Україні» заборона політичної партії здійснюється за рішенням суду, ухваленим за результатами розгляду адміністративного позову, поданого Мін’юстом. Для ухвалення такого рішення необхідно довести факти вчинення політичною партією дій, спрямованих на:

• ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;
• пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;
• порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;
• поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України (з 3 березня 2022 року).

Найбільш очевидна проблема тут в тому, що українське судочинство і в мирні часи не вирізнялось «швидкісністю», а з поправкою на щоденні російські обстріли, навряд воно прискориться. Щобільше, закон «Про правовий режим воєнного стану» напряму забороняє прискорення судочинства в цей період, чи скорочення його процедури. Тому досить сумнівною є реальна, а не декларативна заборона діяльності зазначених в указі президента партій у той спосіб, який передбачений законодавством, у найближчій перспективі.

Але ж, можна зауважити, до закінчення/припинення воєнного стану діяльність цих партій призупинено – а там і рішення суду буде… Ні. Друга проблема – для реалізації президентського указу “уже зараз” не існує законодавчого підґрунтя. Річ у тім, що ані порядку, ані підстав, ані будь-якого механізму, ані навіть самого поняття «призупинення діяльності політичної партії» в українському законодавстві не передбачено, все це потрібно розробити “з нуля” та вбудувати в наявні норми.

Можна призупинити членство в партії – добровільно, або через несумісність його з займаною посадою, наприклад. Однак, це стосується конкретної особи, а не партії. Щодо партій передбачено всього дві санкції: це заборона, яка описана вище і попередження про недопущення незаконної діяльності. Є ще зупинення державного фінансування партії, але воно віднесене до повноважень НАЗК і ніяк не перешкоджає формальній діяльності самої партії.

Згідно зі статтею 23 закону «Про політичні партії в Україні», партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстрації. Зауважте, йдеться саме про припинення діяльності, а не «паузу». Закон «Про правовий режим воєнного стану» не встановлює нових підстав чи форм зупинення діяльності партій, лише дає право військовому керівництву ініціювати питання їх заборони в описаному вище порядку (через позов до суду).

Коли ми розібрались з тим, що указ президента фактично нічого не змінює, залишилось відповісти на головне запитання – а що ж буде з депутатами від цих партій? І відповідь ця – нічого (принаймні в контексті цього указу).

Стаття 81 Конституції України містить виключний перелік підстав для дострокового припинення повноважень нардепа, серед яких немає заборони або «призупинення» діяльності партії, по списку якої він був обраний.

Пункт 6 частини 1 цієї статті (невходження народного депутата України, обраного від політичної партії, до складу депутатської фракції цієї політичної партії або виходу народного депутата України зі складу такої фракції) не підходить, тому що політична партія і депутатська фракція – різні поняття, та й рішення про припинення повноважень нардепа в цьому випадку припиняється за рішенням вищого керівного органу партії (яке не буде кому прийняти, якщо партію заборонять).

Закон «Про статус народного депутата України» також містить вичерпний перелік підстав для припинення повноважень нардепа, серед яких немає пункту про припинення діяльності партії, від якої нардеп був обраний. А згідно з законом «Про статус депутатів місцевих рад», все те саме стосується і депутатів місцевих рад від партій, які потрапили під заборону. Тому й з цієї точки зору указ президента Зеленського не матиме жодних законних наслідків.

З усім цим залишається лише здогадуватись, навіщо це все було і як саме в Офісі президента РНБО уявляли реалізацію цього указу на практиці. Наразі ж справа за Міністерством юстиції та судами (оскільки без оскарження будь-якого рішення тут не обійдеться).