За булінг у навчальному закладі притягнули до відповідальності матір малолітньої

5 Квітня, 2026 в 10:04

Булінг — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням електронних комунікацій, внаслідок яких може бути або була завдана шкода психічному чи фізичному здоров’ю особи

Бориспільський міськрайонний суд Київської області розглянув справу про адміністративне правопорушення стосовно громадянки Г. за частиною третьою статті 173-4 КУпАП (булінг (цькування) учасника освітнього процесу).

Малолітня учениця, перебуваючи в навчальному закладі, вчинила булінг (цькування), щодо малолітньої потерпілої Х., а саме: дала їй ляпас по обличчю. Вказаний інцидент було зафіксовано на відео, яке в подальшому розповсюджено в соціальній мережі «ТІК-ТОК».

Оскільки на момент вчинення правопорушення, малолітня не досягла віку, після якого настає адміністративна відповідальність, за вчинене довелося відповідати її матері.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи суд визнав винною гр. Г. та наклав на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. Крім того гр. Г. сплатить судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

Булінг не є «дитячими пустощами» чи звичайним конфліктом. Це форма насильства, яка потребує своєчасного реагування та правової оцінки.

Що таке булінг

2018 року Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Відповідно до нього булінг — це діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням електронних комунікацій, внаслідок яких може бути або була завдана шкода психічному чи фізичному здоров’ю особи.

Основні ознаки булінгу:
– повторюваність дій;
– наявність сторін — кривдника, постраждалого, спостерігачів;
– цілеспрямоване приниження, залякування чи ізоляція;
– негативні наслідки для здоров’я або соціальної адаптації дитини.

Форми булінгу та його відмінність від конфлікту

Булінг може проявлятися у різних формах:
– психологічній — погрози, приниження, шантаж;
– фізичній — штовхання, побиття, заподіяння тілесних ушкоджень;
– економічній — псування або відбирання особистих речей;
– сексуальній — образливі жести, висловлювання чи інші дії сексуального характеру;
– кібербулінгу — переслідування, поширення принизливого контенту в соцмережах або месенджерах.

Важливо відрізняти булінг від звичайного конфлікту. Конфлікт передбачає рівність сторін і ситуативність. Булінг — це системне насильство, де існує дисбаланс сил і цілеспрямоване приниження однієї зі сторін.

Відповідальність за булінг

Стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає:
– штраф від 850 до 1700 гривень або громадські роботи від 20 до 40 годин — за перший випадок;
– штраф від 1700 до 3400 гривень або громадські роботи від 40 до 60 годин — за повторне порушення або вчинене групою осіб;
– відповідальність батьків або законних представників — якщо булінг вчинено дітьми віком від 14 до 16 років;
– відповідальність керівника закладу освіти — у разі неповідомлення про випадки цькування.

Якщо дії спричинили тяжкі наслідки, зокрема тілесні ушкодження, вони можуть кваліфікуватися як кримінальне правопорушення з відповідною кримінальною відповідальністю.

Нагадаємо, МОН впровадило опцію швидкого повідомлення про випадки булінгу. Відтепер дитина самостійно чи її батьки можуть заповнити коротку анкету та надіслати електронну скаргу, залучивши до розв’язання проблеми керівництво школи та, за потреби, поліцію.

Згідно з дослідженнями МОН, понад 53% учнів коли-небудь стикалися з булінгом у школі, але лише половина з них повідомила про це батькам чи вчителям. Найчастіше діти бояться розповісти про проблеми дорослим через страх осуду чи погіршення ситуації.

Булінг — не нове явище, але багато років наше суспільство ігнорувало його, применшуючи, не помічаючи вплив цькування в школах між дітьми або щодо дітей зі сторони працівників школи. Нам не вистачало розуміння того, що це таке, і як це у перспективі негативно, травматично може впливати на формування особистості. Кожен із нас повноцінно розвивається тільки тоді, коли відчуває себе фізично та психологічно у безпеці. За часів мого навчання в школі булінг також був, але ніхто не давав цьому чіткого визначення і не вживав дії щодо запобігання, — зазначила заступниця міністра освіти та науки України Євгенія Смірнова.

Зауважимо, в Україні набув чинності Закон № 3792-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми”.

У пояснювальній записці нагадали, що 18 грудня 2018 року Верховна Рада України прийняла зміни до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу, відповідно до якого було введено до чинного законодавства України поняття «булінгу» та запроваджена адміністративна відповідальність за булінг (цькування) у закладах освіти.

Однак, слід зазначати, що з булінгом (цькуванням) зіштовхуються не тільки в закладах освіти.

Цькування часто відбувається також в колективах в інших сферах, де проводять свій час з різною метою діти, — у сферах фізичної культури і спорту, оздоровлення та відпочинку дітей, культури тощо. А сам булінг є тим видом насильства, яке охоплюється поняттям жорстокого поводження з дитиною.

Зокрема, визначено, що булінг (цькування) – психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків.

Керівники та працівники закладів (установ), молодіжних центрів, дитячих та молодіжних громадських об’єднань, інших громадських об’єднань, що є суб’єктами молодіжної роботи, в яких у колективах перебувають діти, зобов’язані сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною.

Керівник закладу (установи), молодіжного центру, дитячого та молодіжного громадського об’єднання, іншого громадського об’єднання, що є суб’єктом молодіжної роботи, в якому в колективах перебувають діти:

затверджує положення про запобігання та протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення, обов’язкове ознайомлення з ним працівників та здійснює контроль за його виконанням;
розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі (установі), молодіжному центрі, дитячому та молодіжному громадському об’єднанні, іншому громадському об’єднанні, що є суб’єктом молодіжної роботи, протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження з дитиною невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;
сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб.

Стратегічною ціллю є сформувати середовище, вільне від насильства та жорстокого поводження з дитиною.

Читайте також: Кібербулінг та цькування в Україні: законодавчі прогалини та притягнення до відповідальності

6 лютого у Раді проголосували у першому читанні за законопроєкт №9390, яким вводиться адміністративна відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу у розмірі від 850 до 1700 грн для батьків або осіб, які їх замінюють, за ухилення від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та (або) неповнолітніх дітей.
Усі діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним — так закріплено у ст. 52 Конституції України. Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв’язку між нею та її батьком і матір’ю. Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його державної реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану.
Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.
З початку війни тисячі українських дітей зазнають каліцтва, стають жертвами насильства, викрадення, незаконного вивезення. На законодавчому рівні Україна вживає всіх необхідних заходів для забезпечення прав дітей, які постраждали від збройного конфлікту. Координаційний центр з надання правничої допомоги роз’яснив порядок надання статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини. Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.