Як виключити боржника з ЄРБ: порядок і підстави
Якщо борг погашено, виконавець зобов’язаний видати постанову про скасування заходів примусового виконання
Єдиний реєстр боржників (ЄРБ) – це публічна база даних, що містить інформацію про осіб із невиконаними майновими зобов’язаннями. Реєстр є частиною автоматизованої системи виконавчого провадження та працює у режимі реального часу. Дані з нього доступні на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України (erb.minjust.gov.ua), що унеможливлює приховування боргів і сприяє запобіганню незаконному відчуженню майна.
Підстави для виключення боржника з реєстру визначені частиною 7 статті 9 Закону України “Про виконавче провадження”.
Відомості анулюються одночасно з винесенням постанови про:
– закінчення виконавчого провадження;
– повернення виконавчого документа стягувачу (за підставами, передбаченими пунктами 1, 3, 11 частини 1 статті 37 цього Закону);
– повернення виконавчого документа до суду (стаття 38 цього Закону);
– встановлення відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Порядок виключення даних регламентується Положенням про автоматизовану систему виконавчого провадження (наказ Мін’юсту №2432/5 від 05.08.2016).
Система автоматично виключає інформацію про боржника після винесення постанови:
* про закінчення виконавчого провадження;
* про повернення виконавчого документа стягувачу;
* про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами щодо стягнення періодичних платежів;
* про виключення даних боржника з ЄРБ.
Якщо борг погашено, виконавець зобов’язаний видати постанову про скасування заходів примусового виконання.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень (наказ Мін’юсту №512/5 від 02.04.2012 зі змінами), існують додаткові випадки виключення боржника з ЄРБ. Так, відповідно до пункту 23 розділу ІІІ Інструкції визначено, що за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з ЄРБ без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з ЄРБ.
Постанова про виключення відомостей про боржника з ЄРБ виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:
– виконавче провадження за повторним пред’явленням виконавчого документа вже закінчено (ч. 1 ст. 39 Закону) та боржник сплатив витрати, понесені під час виконання, крім випадків повернення документа приватним виконавцем, діяльність якого припинена;
– після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу ДВС або приватного виконавця надійшли кошти для повного погашення заборгованості;
– після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);
– є рішення суду про виключення інформації про боржника з реєстру.
У разі зупинення чи припинення діяльності приватного виконавця або органу державної виконавчої служби їхні повноваження переходять до відповідних правонаступників або визначених Мін’юстом органів.
Якщо виконавче провадження велося в органі державної виконавчої служби, який знаходиться на території, де тривають бойові дії або вона тимчасово окупована, постанова про виключення з реєстру виноситься державним виконавцем органу ДВС, визначеного Міністерством юстиції України.
У разі припинення діяльності приватного виконавця, на виконанні у якого перебував виконавчий документ, повернутий стягувачу, постанова про виключення відомостей про боржника з ЄРБ виноситься тимчасовим приватним виконавцем, а в разі його відсутності – відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, компетенція якого поширюється на територію виконавчого округу приватного виконавця, діяльність якого припинена.
Коли виконавче провадження перебувало на виконанні у приватного виконавця, який змінив виконавчий округ, постанова про включення відомостей про боржника з ЄРБ виноситься відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, компетенція якого поширюється на територію виконавчого округу, в якому перебував офіс такого приватного виконавця.
До заяви про виключення відомостей додається документ або копія документа, що підтверджує наявність підстави для винесення постанови.
Постанова про включення відомостей з ЄРБ має бути винесена не пізніше наступного робочого дня після отримання підтвердження наявності відповідних відомостей.
У випадках, коли виконавче провадження, за яким подано заяву про виключення, воно було знищено через завершення строку зберігання, або якщо перебувало у приватного виконавця, діяльність якого припинена виконавцем або змінюється у виконавчому окрузі, виконавець зобов’язаний вжити заходів для відновлення матеріалів провадження за допомогою даних автоматизованих систем та іншої документації, зокрема інформації, отриманої від учасників виконавчого провадження.
Своєчасне подання заяви до виконавчої служби або приватного виконавця допоможе уникнути зайвих фінансових та юридичних ускладнень.
Єдиний реєстр боржників містить відомості:
– прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження боржника – фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань боржника – юридичної особи;
– найменування органу або прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ ;
– найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім’я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв’язку та адреса електронної пошти виконавця;
– номер виконавчого провадження;
– категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).
Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб’єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до ЄРБ, зобов’язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у ЄРБ орган державної виконавчої служби або приватного виконавця з зазначенням відомостей про майно щодо якого звернулася така особа.
Банки у разі відкриття рахунку на ім’я фізичної особи, внесеної до ЄРБ, зокрема через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою зобов’язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у ЄРБ орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення приймає рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках.
Цей порядок визначений статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.
Укладення правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача коштом такого майна, є підставою для визнання цього правочину недійсним.
Відомості про боржника вносяться до ЄРБ (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відомості про боржника за рішенням про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною вносяться до ЄРБ одночасно з винесенням постанови про накладення штрафу на боржника.
Відомості про боржника виключаються з ЄРБ одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Раніше ми пояснили питання порядку та способів призначення аліментів.
Також повідомляли про позицію колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 28.09.2023 у справі №495/922/21. Так, злісне невиконання особою свого обов’язку зі сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (ст. 164 КК), що підтверджується сукупністю зібраних доказів, не може виправдовуватися відсутністю в засудженого можливостей для працевлаштування водієм міжнародних перевезень внаслідок обмеження права виїзду чоловіків за межі України, якщо так чи інакше без будь-яких об’єктивних перешкод особа не вчиняє жодних заходів для працевлаштування в межах України, ігноруючи тривало та пасивно виконання покладених на неї обов’язків зі сплати аліментів на утримання дітей.
Тоді як заборгованість зі сплати аліментів не є підставою для збільшення частки в майні одного з подружжя, однак у разі зростання заборгованості за аліментами сторони не позбавлені можливості в порядку статті 190 СК України укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно, зазначив Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 521/11825/20.
- Станом на 15 грудня 2023 року в реєстрі нараховувалося 192 150 боржників по аліментах, свідчать дані з Єдиного реєстру боржників.
- Прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць встановлено єдиний на весь 2024 рік.
- Законодавством передбачено заходи примусового виконання рішень, які застосовуються до боржника за несплату аліментів.
- Злісне невиконання обов’язку зі сплати аліментів, коли платник виправдовує це відсутністю роботи – позиція ККС.
- Відповідно до частини першої статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.