Як успадкувати майно, яке знаходиться на тимчасово окупованій території України

26 Листопада, 2025 в 09:44

Якщо спадкова справа була відкрита на тимчасово окупованій території, де неможливо продовжити провадження через відсутність доступу до документів або їх знищення, будь-який нотаріус (державний чи приватний), до якого звернувся спадкоємець, має право продовжити ведення спадкової справи на підставі його заяви

Якщо спадкове майно знаходиться на тимчасово окупованій території України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за загальними правилами, визначеними Цивільним кодексом України, Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 22.02.2012 № 296/5.

Те, що місце відкриття спадщини може бути на тимчасово окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень у повному обсязі, не унеможливлює оформлення спадщини. Це лише впливає на порядок вчинення нотаріальних дій: нотаріус визначає альтернативне місце відкриття спадщини та здійснює необхідні процедури відповідно до законодавства України, пояснили у Мін’юсті.

Визначення місця відкриття спадщини

Згідно з Цивільним кодексом України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Однак у період воєнного стану, якщо це місце розташоване на тимчасово окупованій території або території активних бойових дій, спадкова справа може бути заведена будь-яким нотаріусом, незалежно від місця відкриття спадщини.

Статус населеного пункту або території перевіряється нотаріусом відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.

Якщо спадкова справа відкрита на окупованій території

Якщо спадкова справа була відкрита на тимчасово окупованій території, де неможливо продовжити провадження через відсутність доступу до документів або їх знищення, будь-який нотаріус (державний чи приватний), до якого звернувся спадкоємець, має право продовжити ведення спадкової справи на підставі його заяви.

Які документи потрібно додати до заяви

Основні документи:

– свідоцтво про смерть спадкодавця;

– документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва, рішення суду);

– документи, що підтверджують право власності на майно, а також документи, що підтверджують державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно (відповідні свідоцтва, витяги, тощо).

Повний перелік документів залежатиме від конкретної ситуації та обставин спадкової справи.

Строки прийняття спадщини

Для прийняття або відмови від спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з дня смерті спадкодавця.

Разом з тим, у період воєнного стану в Україні та протягом двох років з дня його припинення або скасування також діє й інша норма. Якщо смерть спадкодавця зареєстрована пізніше, ніж через місяць після того, як він помер (або був оголошений померлим), зазначений строк обчислюється з дня державної реєстрації смерті.

Це правило застосовується також до спадщини, яка була відкрита після введення воєнного стану в Україні, а також до спадщини, яка відкрилася до введення воєнного стану, строк для прийняття якої не сплив до його введення (за умови, що свідоцтво про право на спадщину не було видано жодному із спадкоємців).

Видача свідоцтва про право на спадщину

Свідоцтво про право на спадщину видається після спливу шестимісячного строку — за місцем відкриття спадщини, крім випадків, коли діяли обставини, описані вище.

  • Додаткові питання
  • Спадкоємці можуть стикатися з додатковими проблемами, зокрема:
  • – встановлення факту смерті спадкодавця на ТОТ;
  • – відновлення втрачених документів;
  • – підтвердження родинних відносин;
  • – визнання права власності на майно в судовому порядку;
  • – визнання права власності на майно, зруйноване через бойові дії.
  • Дізнатися, як розв’язати ці питання, можна у фахівців системи надання безоплатної правничої допомоги.

Важливо

У відомстві пояснили, що такі правила покликані забезпечити захист прав спадкоємців, які не мають змоги звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини через окупацію, бойові дії чи неможливість доступу до нотаріальних архівів.

Раніше нагадали, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Читайте також: Особливості спадкування за заповітом подружжя: пояснення Мін’юст

Раніше повідомляли, що відповідно до статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Якщо спадкоємець протягом шести місяців не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв спадщину. Разом з цим, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Не вимагається звернення до суду для визначення додаткового строку, достатнього для прийняття спадщини, якщо усі спадкоємці, які прийняли спадщину, подають нотаріусу письмову заяву про згоду на прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

  • Законодавством передбачена можливість визнання потенційного спадкоємця негідним у випадку його недоброчесної поведінки відносно спадкодавця. Як наслідок – позбавлення права на отримання спадщини, поінформували у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції.
  • При вирішення майнових питань, часто виникає низка дилем та запитань, зокрема стосовно вибору між заповітом та договором даруванням. Головна відмінність – це момент переходу права власності від спадкодавця та дарувальника до спадкоємців та обдаровуваного.
  • З 1 січня ввели у дію нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи.
  • У Головному управлінні ДПС в Одеській області пояснили правові аспекти оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим та перебувають у власності фізособи, яка проживає на материковій частині території України.