Як урядовці та нардепи мають діяти у разі конфлікту інтересів: пояснення НАЗК

4 Травня, 2025 в 09:51

Про конфлікт інтересів депутата може заявити член колегіального органу або учасник засідання, якого стосується питання, що розглядається — із внесенням інформації до протоколу

У демократичному суспільстві прозорість та доброчесність осіб, що виконують функції держави, є ключовими принципами довіри до влади. Одним із ризиків під час об’єктивного ухвалення рішень є конфлікт інтересів — ситуація, коли приватні інтереси посадовця можуть впливати на його службову діяльність. Про це інформує пресслужба НАЗК.

Українське законодавство містить чіткі правила щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів як для членів Кабінету Міністрів України, так і для народних депутатів. Ці норми покликані мінімізувати зловживання владою та гарантувати доброчесність ухвалення державних рішень.

Конфлікт інтересів у діяльності членів Кабміну

Правила врегулювання конфлікту інтересів у члена Кабінету Міністрів України регулюються положеннями ст. 45¹ Закону України «Про Кабінет Міністрів України».

Відповідно до вимог закону, у випадку виникнення конфлікту інтересів — реального чи потенційного, у члена Кабміну, він повинен повідомити про це Кабінет Міністрів у письмовій формі не пізніше наступного робочого дня. Крім того, в цьому випадку посадовець не має права брати участь у розв’язанні пов’язаних з конфліктом інтересів питань.

Якщо конфлікт неможливо розв’язати, а член Кабміну не усуває його самостійно, Прем’єр-міністр може подати до Верховної Ради України подання про його звільнення. Стосовно міністра оборони та міністра закордонних справ таке подання робиться за згодою Президента. Детальніше — тут.

Конфлікт інтересів у діяльності народних депутатів

Народні депутати повинні дотримуватись правил запобігання конфлікту інтересів під час службових і представницьких повноважень. Їм заборонено діяти або ухвалювати рішення, коли існує реальний конфлікт інтересів.

Зокрема, народний обранець не може призначити своїм помічником близьку людину або члена родини на оплачувану посаду — це конфлікт інтересів. Дипломатичний паспорт депутата не можна використовувати для приватних поїздок. Крім того, заборонено використовувати депутатський мандат для особистої вигоди.

Також порушенням буде, якщо депутат звертається до держорганів або подає запити для задоволення особистих інтересів як, наприклад, це було тут. Це суперечить закону і може стати підставою для адміністративної відповідальності.

Крім того, депутатам заборонено втручатися в кримінальні провадження через свої звернення до правоохоронців. Детальніше — за посиланням.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 35-1 Закону України “Про запобігання корупції”, якщо у депутата є конфлікт інтересів під час роботи колегіальних органів, народний обранець не має права брати участь в ухваленні рішень відповідним органом.

Про конфлікт інтересів депутата може заявити член колегіального органу або учасник засідання, якого стосується питання, що розглядається — із внесенням інформації до протоколу.

Відповідно до Регламенту Верховної Ради, якщо Парламент створює тимчасову спеціальну комісію для підготовки або доопрацювання законопроєктів чи інших актів, до її складу не можуть входити депутати, які мають конфлікт інтересів стосовно її тематики. Депутат, якого депутатські фракції або групи пропонують включити до складу такої комісії, повинен сам повідомити про наявність конфлікту і відмовитись від участі.

Аналогічні правила діють і для тимчасових слідчих комісій. Якщо конфлікт інтересів виникає вже після формування комісії, депутат не має права голосувати з питань, де цей конфлікт існує. Детальніше — тут.

Якщо у депутата є конфлікт інтересів щодо певного питання під час пленарного засідання Верховної Ради України, він має право брати участь у його обговоренні та голосуванні, але за умови, якщо:

  1. він самостійно публічно заявляє про наявність конфлікту інтересів — цю заяву вносять до протоколу засідання;
  2. оголошення про конфлікт інтересів відбувається до початку розгляду відповідного питання, яке стосується особистих інтересів депутата.

Дані вимоги прописані в ч. 1 ст. 31 – та ч. 6 ст. 37 Регламенту Верховної Ради України.  Детальніше — тут.

Більше про конфлікт інтересів, як виникає і про шляхи його усунення – модна знайти у Базі Знань НАЗК.

Додамо, НАЗК вдосконалило методичні рекомендації щодо застосування окремих положень закону “Про запобігання корупції” в питаннях запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також дотримання обмежень щодо запобігання корупції.

Конфлікт інтересів – ситуація, коли приватні інтереси особи можуть впливати на виконання нею службових або посадових обов’язків. Що треба знати про КІ та як йому запобігти, розповіли у НАЗК.

Оновлення переважно стосується висвітлення питань конфлікту інтересів при роботі близьких осіб та оплаті праці. Це дві сфери, в яких у публічних службовців, вказали в НАЗК, найбільше виникає питань.

У методичних рекомендаціях детальніше описано питання конфлікту інтересів у ситуаціях, коли близькі особи працюють в одному державному органі або на державному (комунальному) підприємстві (установі, організації).

У НАЗК зазначили, що мовиться про роз’яснення щодо обставин конфлікту інтересів, описано чотири типові ситуації, які можуть виникати при спільній роботі близьких осіб, а також додано нові приклади з поясненнями, серед яких: прийом на роботу близької особи, робота під керівництвом близької особи, преміювання близької особи під зовнішнім контролем тощо.

Крім цього, в методичних рекомендаціях з’явився новий розділ щодо конфлікту інтересів під час реалізації повноважень з оплати праці. В ньому описано різні ситуації, які виникають під час розв’язання питань щодо встановлення стимулюючих виплат, що поділяються на дві групи: коли конфлікт інтересів існує і коли конфлікт інтересів відсутній.

Також доповнено новими прикладами з питань конфлікту інтересів під час розв’язання питань щодо оплати праці, з яких тепер можна дізнатись, зокрема:

  • чи буде конфлікт інтересів при внесенні подання про встановлення собі або своєму керівнику стимулюючих виплат;
  • чи буде конфлікт інтересів у керівника, якщо він приймає рішення про своє преміювання на підставі пропозиції комісії з преміювання, погодженої юридичною службою підприємства і профкомом;
  • коли погодження преміювання із суб’єктом призначення запобігає конфлікту інтересів.

Ознайомитися з оновленими методичними рекомендаціями можна в базі знань НАЗК (розділ “Конфлікт інтересів”), а також у форматі посібника.

У НАЗК наголосили, що оновлення рекомендацій не вводить нових правил із питань конфлікту інтересів, а лише “сприяє покращенню розуміння публічними службовцями цієї сфери, зокрема за допомогою більшої кількості практичних прикладів”.

Відповідно до Закону України “Про запобігання корупції” існує два види КІ:

  • Потенційний – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень
  • Реальний – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість ухвалення рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Складові конфлікта інтересів

Як зрозуміти, що у публічного посадовця виник конфлікт інтересів?

Перш за все радять чітко визначитись із переліком обставин, які можуть зумовлювати наявність приватного інтересу.

Згідно з визначення, він може бути спричинений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками. Більш детально із переліком та змістом обставин, що зумовлюють приватний інтерес, можна ознайомитись у п. 2.2. Роз’яснень.

Наступний крок – для ідентифікації КІ потрібно проаналізувати обсяг службових/представницьких повноважень посадовця, а також порядок їх реалізації. Конфлікт інтересів буде наявний, якщо приватний інтерес (піклування про близьких осіб, покращення свого майнового становища, збереження чи покращення наявних дружніх чи інших позаслужбових відносин, вдячність за подарунок чи послугу, уникнення відповідальності, помста тощо) перебуває у сфері реалізації службових повноважень посадовця, та може бути задоволений його рішеннями, діями чи бездіяльністю.

У разі встановлення того факту, що приватний інтерес та службові повноваження посадовця перетинаються, необхідно з’ясувати чи є повноваження, якими може бути задоволений приватний інтерес, дискреційними.

Дискреційними є повноваження, реалізація яких передбачає можливість вибору посадовцем рішення з кількох варіантів.

Для допомоги у визначенні наявності або відсутності КІ фахівцями НАЗК розробило детальні роз’яснення, які містять:

  • покрокову інструкцію, яка дозволить вам самостійно та швидко встановити, чи є конфлікт інтересів у конкретній ситуації.
  • правила та рекомендації щодо звернення до НАЗК за консультацією з приводу КІ.

Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) презентувало аналітичне дослідження щодо механізмів запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС).

Зауважимо, Закон України «Про запобігання корупції» виокремлює два види конфлікту інтересів:

  • Потенційний конфлікт інтересів – в особи наявний приватний інтерес у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
  • Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи. Такий інтерес може зумовлюватись особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними, чи юридичними особами, а також іншими обставинами.

Невіддільною складовою конфлікту інтересів є службові/представницькі повноваження та вплив (можливість впливу) приватного інтересу на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій під час реалізації таких повноважень.

Приватний інтерес здатний впливати на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення дій лише під час реалізації дискреційних службових чи представницьких повноважень.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого – особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов’язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Закон «Про запобігання корупції» визначає, що певні особи зобов’язані, зокрема, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів, безпосереднього керівника. У випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі вона повідомляє Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.

Безпосередній керівник особи або керівник органу, який може звільнити чи ініціювати звільнення працівника  з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність цього працівника конфлікту інтересів, ухвалює рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів та порядок їх застосування визначені в статтях 29–34 закону «Про запобігання корупції».

Так, якщо Національне агентство одержало від особи, яка перебуває на посаді, що не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, повідомлення про наявність у неї конфлікту інтересів, упродовж семи робочих днів роз’яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.