Як подати заяву в ЄСПЛ: роз’яснення Мін’юсту

ЄСПЛ розглядає заяви від осіб, організацій та підприємств, які вважають, що їхні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, порушено

Ратифікація Україною Європейської конвенції з прав людини дала змогу її громадянам звертатися до Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ). Позов до міжнародної установи має відповідати певним вимогам та порядку, тому важливо пам’ятати про це, аби ваше звернення отримало бажану відповідь. Про це інформує Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

ЄСПЛ розглядає заяви від осіб, організацій та підприємств, які вважають, що їхні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, порушено.

ЄСПЛ приймає заяви лише за певних умов, якщо:

• скарга стосується прав, гарантованих Конвенцією та її Протоколами;
• порушення здійснено державою, що ратифікувала Конвенцію;
• оскаржувані дії вчинені державною владою (суди, адміністрація тощо);
• порушення відбулося після ратифікації Конвенції; заявник є безпосередньою жертвою порушення;
• вичерпані всі національні засоби правового захисту;
• подана належним чином заповнена заява протягом чотирьох місяців після остаточного рішення національного суду;
• надано вагомі докази;
• справа не була вже розглянута ЄСПЛ чи іншими міжнародними інстанціями;
• відсутні ознаки зловживання правом на подання заяви.

Формуляр (для звернення) можна завантажити онлайн. Основними вимогами до такого звернення є:

• короткий та чіткий виклад фактів;
• наявність всіх підтверджуючих вашу вимогу документів;
• дотримання мовного критерію, тобто заява може бути подана офіційною мовою країни-учасниці Конвенції, проте на подальших стадіях листування має відбуватися англійською або французькою мовами.

ЄСПЛ може дозволити анонімність лише у виняткових випадках.

Заяви подаються виключно поштою за адресою: The Registrar, European Court of Human Rights, Council of Europe, 67075 STRASBOURG CEDEX, FRANCE. Факс чи електронні звернення не приймаються. Після отримання заяви, ЄСПЛ перевіряє її повноту. Неповні заяви повертаються без реєстрації.

Якщо формуляр заповнено правильно, заявнику надають реєстраційний номер і надсилають підтвердження.

У разі потреби ЄСПЛ може запросити додаткові документи, а за відсутності відповіді справа може бути закрита. Розгляд заяви та самої справи є безкоштовним.

Що стосується строків розгляду справ, то з моменту отримання ЄСПЛ заяви до моменту винесення ним рішення по суті проходить в середньому три-п’ять років, однак цей строк може бути як меншим (мінімальний строк розгляду справи  може складати близько 1,5 року), так і набагато більшим (10 років і більше).

Коли справу призначено до розгляду і заявник не відповідає на лист Секретаріату ЄСПЛ із запитом про надання інформації чи документів, ЄСПЛ може дійти висновку, що заявник не зацікавлений у подальшому розгляді справи. Внаслідок цього справа може не розглядатися ЄСПЛ або бути визнана неприйнятною чи вилучена з реєстру справ, які перебувають на розгляді.

Нагадаємо, за три десятки років незалежності в українському суспільстві сформувалося особливе ставлення до правоохоронної та судової систем. Попри всі реформи, громадяни їм скоріше не довіряють. І для цього існують об’єктивні причини, які можна побачити з відкритих статистичних даних. Про це пише адвокат Володимир Богатир, інформує ЗіБ.

Читайте також: Подання заяви та заповнення формуляра до Європейського суду з прав людини — консультація Мін’юст

• Досвід професійної діяльності адвоката, котрий здійснював таку діяльність до набрання чинності законом «Про адвокатуру» від 19.12.1992 № 2887-XII, підтверджується належно засвідченою копією рішення про прийом у члени колегії адвокатів.
• Докази є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
• Відвід у кримінальному процесі – це усунення учасників кримінального процесу від участі у справі за заявою сторони, прокурора (або за власною ініціативою того, хто відводиться — самовідвід) за наявності передбачених процесуальним законом обставин, що викликають сумнів у їх неупередженості.
• Виконавче провадження в Україні — виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.