Подання заяви та заповнення формуляра до Європейського суду з прав людини — консультація Мін’юст

3 Червня, 2024 в 10:56

Кожна заява, відповідно до статті 34 Конвенції, подається на бланку, наданому Секретаріатом, якщо Суд не вирішить інакше

Повномасштабне вторгнення російської армії, фактично, зачепило усі права людини в Україні. Проте до Європейського суду з прав людини українці найчастіше звертаються зі скаргами щодо полону чи зникнення людей. Також доволі поширеними є заяви щодо пошкодження, знищення майна чи відсутності доступу до майна на окупованих територіях.

Фахівці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції акцентують на деталі заповнення заяви до ЄСПЛ.

Європейський суд із прав людини не розглядатиме неправильно оформлені заяви, хоч би які звірства там були описані.

Європейський суд з прав людини — міжнародний судовий орган, юрисдикція якого поширюється на всі держави-члени Ради Європи, що ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, і включає всі питання, які стосуються тлумачення і застосування конвенції, включно з міждержавними справами й скаргами окремих осіб.

Отже, кожна заява, відповідно до статті 34 Конвенції, подається на бланку, наданому Секретаріатом, якщо Суд не вирішить інакше.

Заява повинна містити всю інформацію, яка вимагається у відповідних частинах формуляра.

Мають бути зазначені:

ім’я, дата народження, громадянство та адреса заявника і, якщо заявник є юридичною особою, повна назва, дата створення чи реєстрації, офіційний реєстраційний номер (за наявності) та офіційна адреса;
якщо у заявника є представник, ім’я останнього, адреса, номери телефону і факсу та електронна адреса;
якщо у заявника є представник, дата та оригінал підпису заявника в розділі формуляра, відведеного для довіреності; також у цьому розділі формуляра має бути оригінал підпису представника на підтвердження його/її згоди діяти в інтересах заявника;
найменування Договірної Сторони або Сторін, проти яких подається заява;
стислий і розбірливий виклад фактів;
стислий і розбірливий виклад стверджуваного порушення (порушень) Конвенції та відповідних аргументів;

Стислий виклад інформації про дотримання заявником умов прийнятності, викладених у статті 35 § 1 Конвенції.

Стислого викладу у формулярі має бути достатньою для того, щоб Суд міг визначити суть та обсяг заяви, не звертаючись до інших документів. Проте, заявник може доповнити цю інформацію у вигляді додатків до формуляру з викладом подробиць щодо фактів, стверджуваних порушень Конвенції та відповідних аргументів. Ця інформація повинна бути викладена не більше, ніж на 20-ти сторінках.

Формуляр повинен бути підписаний заявником чи його представником.

До нього слід додати:

копії документів щодо судових та інших рішень чи заходів, на які скаржиться заявник;
копії документів та рішень, які показують, що заявник використав усі внутрішні засоби правового захисту, а також дотримався терміну, вказаного у статті 35 § 1 Конвенції;
за наявності, копії документів стосовно будь-якої іншої процедури міжнародного розслідування чи врегулювання, які мають відношення до справи;
якщо заявник є юридичною особою, документ(и) на підтвердження того, що фізична особа, яка подала заяву, має право або уповноважена представляти інтереси заявника.

Документи, що додаються на підтримку заяви, повинні бути надані у хронологічному порядку, пронумеровані та чітко позначені.

Заявники, котрі не бажають оприлюднення перед громадськістю даних про свою особу, мають це зазначити і також викласти підстави, які б виправдовували такий відступ від загального правила про вільний доступ громадськості до інформації щодо провадження в Суді.

Суд може задовольнити запит про анонімність або надати її з власної ініціативи.

У відомстві акцентували, що офіційними мовами Європейського суду з прав людини є англійська і французька, проте індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Зауважимо, більшість країн Європи належать до романо-германської правової системи, тому практика ЄСПЛ у цих країнах є тлумаченням норм та виокремлення найважливіших положень Конвенції, фактично вона є джерелом тлумачення Конвенції. У ст. 30 Конвенції сказано, що суд не може допустити при розгляді справи отримання результату, який буде несумісним із постановленим раніше рішенням суду. Тому практика суду є прецедентною.

Прецедент є рішенням по справі, яке має враховуватися при подальшому розгляді аналогічної справи. Але інколи ЄСПЛ змінює свої правові позиції. ЄСПЛ наголошує, що ця зміна є виправданою, тому що сприяє розвитку права, хоча не сприяє правовій визначеності.

Практику ЄСПЛ можна віднести до переконливого прецеденту, який притаманний і англо-саксонській і романо-германській правовим сім’ям. У прецедентних рішеннях ЄСПЛ формуються правові позиції, які мають юридичну значущість як для судів національних судових систем, так і судів держав, проти яких такі рішення ухвалені.

Правила оформлення права власності на земельний пай в Україні.
З 1 грудня митне оформлення гуманітарної допомоги, а також товарів військового призначення та подвійного використання, що ввозяться як гуманітарна допомога, здійснюватиметься за новим порядком.
Вилучення земель природно-заповідного фонду з комунальної власності можливе виключно за погодженням з Верховною Радою — позиція Верховного Суду.
6 лютого Верховна Рада проголосувала за продовження воєнного стану в Україні на 90 днів, інформує пресслужба парламенту.