Витрачений адвокатом на очікування судового засідання час підлягає компенсації нарівні з іншими витратами: позиція ВС

17 Січня, 2024 в 13:16

Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта

За змістом ч.4 ст.126 ГПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, зокрема впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Якщо адвокату доводиться очікувати на те, коли судді розпочнуть розгляд його справи у Касаційному господарському суді Верховного Суду, то він може сподіватися на те, що за таке очікування йому заплатять. Відповідну позицію у додатковій постанові від 6 грудня 2023 року висловив Касаційний господарський суд ВС по справі 905/493/22.

Товариство просило зменшити заявлений іншою стороною розмір витрат на правничу допомогу адвоката, посилаючись на те, що сумарна тривалість засідань у Касаційному господарському суді Верховного Суду, де він брав участь, становила 41 хвилину.

Як зазначив Касаційний господарський суд Верховного Суду, судові засідання КГС ВС у цій справі тричі розпочалися пізніше призначеного часу, і були проведені із затримкою в часі.

Через затримки адвокат був вимушений витратити час на очікування їх початку. Водночас необхідність та тривалість такого очікування не залежали від волі представника Компанії, а фактично було вимушеним заходом перед безпосередньою участю у засіданнях для того, щоб здійснити захист інтересів клієнта в суді.

КГС ВС пояснив, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги. Тоді як час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами.

Деталі справи

ТОВ «Краматорський МПЗ» звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Компанії D.STEEL SRLS про стягнення попередньої оплати у розмірі 300 000 євро.

Господарський суд рішенням від 2 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 23 травня 2023 року, у задоволенні позову відмовив; стягнув з ТОВ на користь Компанії 2 400 євро витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Додатковою постановою від 18 липня апеляційний господарський суд частково задовольнив заяву Компанії про ухвалення додаткового рішення та стягнув з ТОВ на користь Компанії 1 800 євро витрат на професійну правничу допомогу адвоката та 5 000 євро гонорару успіху.

Верховний Суд постановою від 1 листопада 2023 року касаційну скаргу ТОВ залишив без задоволення, а оскаржувані рішення – без змін. Касаційну скаргу ТОВ на додаткову постанову апеляційного господарського суду від 18 липня задовольнив, скасував додаткову постанову суду апеляційної інстанції та відмовив в ухваленні додаткової постанови за заявою Компанії про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Вимоги та заперечення

5 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив Компанії на касаційну скаргу ТОВ «Краматорський МПЗ».

У відзиві Компанія, зокрема, просила стягнути з ТОВ «Краматорський МПЗ» судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2 450 євро та вказала, що вона 31.08.2023 здійснила оплату адвокатських послуг Адвокатського об`єднання (АО), яке здійснює представництво Компанії під час розгляду справи у Верховному Суді, в сумі 2 450 євро.

5 грудня 2023 року надійшло клопотання ТОВ, у якому товариство просило зменшити заявлений Компанією розмір витрат на правничу допомогу адвоката до нуля євро, у зв’язку з чим в задоволенні заяви представника відповідача про розподіл судових витрат відмовити, мотивуючи це тим, що:

відзив Компанії на позов містить попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, який становить 20 000 євро (593 290,00 грн за курсом НБУ станом на 20.07.2022) (адвокатські послуги з захисту прав та інтересів відповідача у суді з розрахунку 150 євро/год); з наведеного вбачається, що представник надає послуги за ставкою 150 євро/година та ці послуги обмежуються сумою в 20 000 євро.
сума гонорару адвоката визначається саме виходячи з погодинної оплати, тому представник має зазначити, які дії він здійснював та який час витратив на такі дії, оскільки ним заявлено про розрахунок судових витрат саме в такий спосіб; відповідач та його представник фактично змінили умови договору та спосіб розрахунку розміру судових витрат, визначивши суму гонорару в твердій сумі;
сума 2 450 євро, яку просить стягнути представник відповідача, становить орієнтовно 16 годин роботи адвоката за ставкою 150 євро/година; втім, підготовка відзиву на касаційну скаргу обсягом три сторінки та участь в двох судових засіданнях, з урахуванням затримки початку останнього судового засідання, не могло зайняти 16 годин часу.

Позиція суду

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з частинами 1, 2 ст.124 ГПК разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.

Кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому за наведеними положеннями ст.124 ГПК особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені.

Відповідний правовий висновок Верховного Суду викладений у постановах від 14.02.2019 у справі №916/24/18, від 21.06.2022 у справі №908/574/20.

За вказаних обставин вирішення питання стосовно витрат, які позивач поніс у суді касаційної інстанції, має вирішуватися з урахуванням положень ч.2 ст.124 ГПК, а саме того, чи подавала особа відповідний розрахунок до цього суду.

Компанія у першій заяві по суті в суді касаційної інстанції (відзив на касаційну скаргу) зазначила, що 31.08.2023 здійснила оплату адвокатських послуг АО, яке здійснює її представництво при розгляді справи у Верховному Суді, в сумі 2 450 євро, тобто вказала суму, яку вона понесла у зв`язку із розглядом справи у суді касаційної інстанції.

Отже, Компанія дотрималася вимог ч.1 ст.124 ГПК.

Частиною 8 ст.129 ГПК передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона

Так, відшкодування судових витрат на правову допомогу здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Аналогічні висновки наведені Верховним Судом в ухвалі від 01.02.2023 у справі №921/262/19 та додатковій постанові від 16.06.2021 у справі №918/132/20.

Водночас перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

У додатковій постанові від 17.12.2021 у справі №10/5026/290/2011 (925/1502/20) Верховний Суд зазначив, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою – до закінчення судових дебатів (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21).

Тож, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази – надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення (касаційним судом). Аналогічні правові висновки наведені Верховним Судом в ухвалі від 07.04.2020 у справі №910/2022/19 та в ухвалі від 03.03.2021 у справі №908/1238/18.

Заявлення Компанією у відзиві на касаційну скаргу клопотання про покладення судових витрат на скаржника та надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу до закінчення розгляду справи у Верховному Суді свідчить про дотримання нею вимог, встановлених у ч.8 ст.129 ГПК.

З огляду на це, Верховний Суд вважає за можливе здійснити перевірку наданих Компанією доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції та надати їм оцінку.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу відповідно до ч.8 ст.129 ГПК, заявник надав копії додаткової угоди з її перекладом українською мовою, рахунку від 30.08.2023 на 2 450 євро, банківської виписки АО від 04.09.2023, банківської виписки Компанії (Італія) від 31.08.2023 та вказав, що копія Договору на здійснення адвокатських послуг наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п.4.1.2. Договору у випадку початку судового провадження, пов`язаного з виконанням Контракту у господарському суді, послуги виконавця будуть сплачені з розрахунку 150 євро за 1 год. роботи партнера АО за представництво і захист інтересів замовника відповідно до п.1.1 Договору.

Додатковою угодою Компанія та АО внесли зміни до Договору, а саме, доповнила його п.4.1.5 таким змістом: «виконавець представляє інтереси замовника під час розгляду касаційної скарги КМПЗ у справі №905/493/22 у Верховному Суді у складі колегії Касаційного господарського суду. За представництво інтересів Компанії під час розгляду касаційної скарги Замовник оплачує Виконавцю 2 450 євро протягом 5 днів із моменту виставлення рахунку». У додатковій угоді сторони вказали, що всі інші умови Договору залишаються без змін.

АО виставило Компанії рахунок від 30.08.2023 за представництво інтересів Компанії при розгляді касаційної скарги ТОВ «Краматорський МПЗ» у справі №905/493/22 у Верховному Суді відповідно до п.4.1.5 Договору на суму 2 450 євро.

Згідно положень ч.3 ст.126 ГПК для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Така позиція висловлена Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2019 у справі №922/445/19, Верховним Судом у постановах від 29.10.2020 у справі №686/5064/20, від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

ТОВ “Краматорський МПЗ” скористалося своїм правом та подало клопотання про зменшення витрат Компанії на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.

ТОВ у клопотанні про зменшення витрат на правничу допомогу вказувало про те, що з Договору та відзиву на позовну заяву вбачається, що адвокатські послуги з захисту прав та інтересів Компанії у суді обчислюються з розрахунку 150 євро/год, тому сума гонорару має визначатися саме погодинно, представник має зазначити які дії він здійснював та який час витрачав на ці дії. Вважає, що відсутня належне обґрунтування суми та розрахунку вартості адвокатських послуг.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (ч.5 ст.126 ГПК, постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Верховний Суд з посиланням на ч.6 ст.126 ГПК неодноразово зазначав, що обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Згідно з ч.5 ст.129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов’язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, зокрема чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тоді як на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Так, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (рішення від 23.01.2014 у справі East/West Alliance Limited проти України” (заява №19336/04), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 3.10.2019 у справі №922/445/19).

Верховний Суд враховує, що звернення ТОВ до Верховного Суду із касаційною скаргою на основні рішення судів попередніх інстанцій було визнано необґрунтованим; за наслідком розгляду такої скарги Верховний Суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість цих рішень судів попередніх інстанцій. Компанія скористалася правом подати до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, а тому витрати на правову допомогу Компанії, які полягають у складанні та направленні відзиву на касаційну скаргу, були неминучими.

Дослідивши зміст заяви Компанії про відшкодування судових витрат у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, Верховний Суд встановив, що заявлені витрати були безпосередньо пов`язані із розглядом справи.

В матеріалах справи наявні докази вчинення представником Компанії дій щодо представництва клієнта, вказаних в рахунку. Так, від Компанії надійшов відзив на касаційну скаргу, а її представник брав участь в судових засіданнях у справі №905/493/22 у Верховному Суді.

Беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, зокрема, підготовку процесуального документа, виступ в суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації процесуальних прав та захист інтересів клієнта.

Як правильно вказує ТОВ “Краматорський МПЗ”, Компанія та АО склали додаткову угоду після подання касаційної скарги у цій справі до Верховного Суду. Водночас попри доповнення Договору п.4.1.5 (щодо встановлення твердої суми 2 450 євро), умови Договору щодо оплати послуг адвоката з розрахунку 150 Євро за 1 год. роботи партнера АО (п.4.1.2 Договору) залишилися незмінними.

Тому, під час розгляду питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд враховує саме визначені у п.4.1.2. Договору умови щодо оплати послуг адвоката з розрахунку 150 Євро за 1 год.

Верховний Суд погоджується з ТОВ “Краматорський МПЗ” щодо того, що заявлені Компанією 2 450 євро свідчать про затрату 16,3 год. роботи партнера АО на захист інтересів клієнта і такий час є надмірним.

ТОВ вказує, що написання відзиву на касаційну скаргу обсягом три сторінки та участь в двох судових засіданнях, навіть з урахуванням затримки початку останнього судового засідання, не могло зайняти 16 год. часу, що свідчить про недотримання відповідачем та його представником вимог, викладених у ч.4 ст.126 ГПК

Втім, наданий Компанією відзив на касаційну скаргу викладений на чотирьох сторінках, а не на трьох, як про те зазначає ТОВ “Краматорський МПЗ”.

У вказаному відзиві Компанія, зокрема, проаналізувала доводи скаржника та постанови Верховного Суду у справах №904/4859/21, №910/18036/17, №917/1307/18, 902/761/18, 917/210/17, 129/1033/13-ц, на які посилалося ТОВ “Краматорський МПЗ” у касаційній скарзі на основні рішення судів попередніх інстанцій.

Верховний Суд акцентує, що послугою з підготовки відзиву на касаційну скаргу охоплюється не лише його складення, а також послуги з вивчення касаційної скарги, аналізу судової практики та позицій Верховного Суду, визначених у касаційній скарзі. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

З огляду на це, Верховний Суд, з урахуванням клопотання ТОВ “Краматорський МПЗ” про зменшення витрат на правничу допомогу, вважає за необхідним зменшити розмір заявлених Компанією вимог про відшкодування витрат за складання відзиву на касаційну скаргу до 4 год., що становить 600 євро.

Щодо стягнення судових витрат, пов’язаних із участю представника Компанії у судових засіданнях у справі №905/493/22 з урахуванням очікування початку судових засідань Верховний Суд зазначає таке.

ТОВ “Краматорський МПЗ” вказує, що участь представника Компанії у судових засіданнях у справі, навіть з урахуванням затримки початку, не могла зайняти кількість часу, якій буде відповідати заявлена Компанією сума витрат.

Під час розгляду справи №905/493/22 у суді касаційної інстанції представник Компанії (адвокат К) брав особисту участь у судових засіданнях.

Судове засідання у цій справі, призначене на 06.09.2023, тривало 3 хв., на 18.10.2023 – 27 хв., на 01.11.2023 – 11 хв. Отже, сумарна тривалість всіх судових засідань у суді касаційної інстанції становила 41 хв.

Верховний Суд у цій справі враховує, що судові засіданні у цій справі 06.09.2023, 18.10.2023 та 01.11.2023 розпочалися пізніше призначеного часу, були проведені із затримкою в часі.

Отже, представник Компанії, який згідно із протоколами вказаних засідань брав у них участь, був вимушений витратити час на очікування їх початку. Водночас необхідність та тривалість такого очікування не залежали від волі представника Компанії, а фактично було вимушеним заходом перед безпосередньою участю у засіданнях для того, щоб здійснити захист інтересів клієнта в суді.

Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 у справі №922/2604/20, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 26.10.2022 у справі №910/4277/21, від 18.04.2023 у справі №903/378/22, від 23.03.2023 у справі №921/434/21, від 25.04.2023 у справі №910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації нарівні з іншими витратами. Зазначені висновки Верховного Суду є сталими та ґрунтуються на аналізі складових часу, необхідного для належного здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.

Верховний Суд, з урахуванням клопотання ТОВ “Краматорський МПЗ” про зменшення витрат на правничу допомогу, тривалості судових засідань та їх очікування, вважає за необхідним зменшити розмір заявлених Компанією вимог про відшкодування витрат за участь у судових засіданнях в суді касаційної інстанції до 4 год., що становить 600 євро.

Враховуючи зазначене, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат та клопотання про їх зменшення, виходячи з критеріїв, визначених у ч.4 ст.126 ГПК, та обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку, що заява Компанії про відшкодування судових витрат у зв’язку із розглядом справи у суді касаційної інстанцій підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 200 євро.

Досвід професійної діяльності адвоката, котрий здійснював таку діяльність до набрання чинності законом «Про адвокатуру» від 19.12.1992 № 2887-XII, підтверджується належно засвідченою копією рішення про прийом у члени колегії адвокатів.
Докази є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
1 січня 2024 року набрав чинності Закон України від 09.08.2023 № 3295-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про захист економічної конкуренції та діяльності Антимонопольного комітету України». Законом внесено зміни, зокрема, до Господарського процесуального кодексу України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 569/4466/23 (провадження № 61-6986св23) дотримується позиції, що при зверненні з заявою про визнання фізичної особи недієздатною вимога про необхідність подавати разом із заявою докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, не повинна застосовуватися.
Фахівці Господарського суду Волинської області акцентували, що з 1 січня 2024 року відповідно до законів «Про судовий збір» і «Про Державний бюджет України на 2024 рік» змінюються ставки судового збору.
Виконавче провадження в Україні — виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі № 569/4466/23 (провадження № 61-6986св23) дотримується позиції, що при зверненні з заявою про визнання фізичної особи недієздатною вимога про необхідність подавати разом із заявою докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, не повинна застосовуватися.