ВС: Кримінальна відповідальність за непокору військовослужбовця не залежить від настання суспільно небезпечних наслідків

Скоєна в умовах воєнного стану непокора, навіть за відсутності конкретних тяжких наслідків, є діянням, яке характеризується всіма ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та безсумнівно становить притаманну злочину суспільну небезпеку

Сторона захисту стверджувала, що конкретних тяжких наслідків від вчиненої військовослужбовцем непокори не настало, тому немає причин вважати, що він своїм діянням спричинив шкоду суспільним відносинам. Про це мовиться у Постанові ККС ВС від 23 травня 2024 року у справі № 185/4595/22 (провадження № 51-7414км23).

Суспільно небезпечні наслідки — це передбачені кримінально-правовою нормою матеріальна чи нематеріальна шкода, заподіяна злочинною дією чи бездіяльністю суб’єкту посягання.

Види суспільно-небезпечних наслідків:

• Матеріальні (матеріальні збитки, фізична шкода)
• Нематеріальні наслідки (моральна шкода);
• Іноді законодавець в законі зазначає можливі реальні наслідки.

Кримінально-правове значення злочинних наслідків:

• Вони є обов’язковою ознакою будь-якого злочину, тобто всіх злочинів. Злочину без суспільно небезпечних наслідків немає. Дію чи бездіяльність, які не заподіюють суспільно небезпечних наслідків, немає ні підстав, ні потреби вважати, визнавати злочином. Злочинні наслідки є матеріальним виявом суспільної небезпечності діяння. Саме тому певне діяння і передбачене законом як злочин, що його вчинення тягне за собою неминуче суспільно небезпечні наслідки.
• Для багатьох складів злочинів злочинні наслідки є обов’язковою ознакою. Це так звані «матеріальні» склади злочинів. Без настання вказаних в законі певних наслідків немає закінченого складу цього злочину або немає зовсім складу злочину. Наприклад, вбивство може бути закінченим складом злочину лише при настанні смерті потерпілого. Але при порушенні правил дорожнього руху без настання зазначених в законі (ст. 286 КК) наслідків складу злочину в діях водія немає. Злочинні наслідки «матеріального» складу злочину завжди повинні бути конкретно і повно визначеними — їх кількість, тяжкість, розміри, вага, вартість, ціна, колір тощо.
• Для великої групи злочинів настання будь-яких наслідків є достатнім для складу злочину, тобто такі склади злочину є повними при наявності певних наслідків будь-яких розмірів, тяжкості. Це так звані «формальні» склади злочину, в яких злочинні наслідки винесені законодавцем за межі складу злочину. Встановлювати, вимірювати, конкретизувати злочинні наслідки тих злочинів, які містять «формальний» склад, не потрібно. «Формальні» склади злочинів теж певною мірою є «укороченими», оскільки в них момент закінчення складу злочину передує настанню злочинних наслідків і які знаходяться за його межами.
• Настання наслідків визначає момент закінчення злочину. Злочин, який має «матеріальний» склад вважається закінченим лише тоді, коли настали наслідки, передбачені законом. Злочин, який має «формальний» склад, визнається закінченим з моменту вчинення діяння, тобто з моменту вчинення дії чи бездіяльності.
• Заподіяння злочином тяжких наслідків (п.5 ст.67 КК) враховується судом при призначенні покарання як обставина, що обтяжує відповідальність.

Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду, розглянувши справу, зробив висновок, що непокора, кримінальна відповідальність за яку передбачена ст. 402 КК України, порушує закріплений у військових статутах порядок керування військами, який встановлюється з метою забезпечення їхньої постійної бойової готовності, перешкоджає нормальному виконанню військовими частинами та підрозділами покладених на них завдань.

Це діяння заподіює істотну шкоду суспільним відносинам у сфері встановленого порядку несення військової служби, що охороняються кримінальним законом, та здатне створити реальну загрозу спричинення такої шкоди, що й визначає його суспільну небезпеку.

Непокора — військовий злочин, за який передбачено кримінальну відповідальність за 402 статтею Кримінального кодексу України. Слід відрізняти даний злочин від злочину, за який відповідальність передбачається 391 статтею ККУ.

Наказом вважається форма реалізації владних функцій, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов’язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов’язкова для виконання вимога начальника про вчинення або невчинення підлеглим(и) певних дій по службі.
Наказ має бути конкретним, тому не можна розглядати як непокору невиконання загальних вимог служби (які містяться в статутах, інструкціях тощо). Наказ має бути законним і винесеним відповідно до вимог законодавства.

Кримінальна відповідальність відсутня за невиконання явно злочинного наказу (відданого невідповідною особою, в неналежному порядку, наказу, який виходить за межі повноважень начальника, за своїм змістом порушує конституційні права та свободи людини і громадянина або суперечить іншому законодавству). Навпаки, якщо військовослужбовець умисно виконає явно злочинний наказ, він підлягає кримінальній відповідальності як пособник відповідного військового службового злочину. Оскільки суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом, слід з’ясувати, чи не було зумовлено невиконання наказу тим, що він сформульований нечітко, незрозуміло, допускав подвійне тлумачення тощо.

Так, скоєна засудженим в умовах воєнного стану непокора, навіть за відсутності конкретних тяжких наслідків, є діянням, яке характеризується всіма ознаками складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та безсумнівно становить притаманну злочину суспільну небезпеку.

З огляду на це ККС ВС залишив у силі вирок суду апеляційної інстанції.

Раніше ми повідомляли, що 4 травня набрав чинності Закон № 3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», який, серед іншого, скасовує статус «обмежено придатний».

• 7 лютого Верховна Рада проголосувала у цілому за законопроєкт №10448 та виправила норму закону щодо військовослужбовців в частині забезпечення їх права на біологічне батьківство (материнство).
• Держава зацікавлена у продовженні роду усіма українцями. Медицина може і має допомагати, наголосили у МОЗ. Цього року в Україні запровадили державне фінансування допоміжних репродуктивних технологій.
• На сайті Кабінету міністрів України розміщено електронну петицію з закликом забезпечити безрецептурний продаж препаратів екстреної контрацепції.
• Президент Володимир Зеленський підписав Указ №149/2024 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби».
• Фахівці Міністерства оборони України підготували інфографіку стосовно пояснення щодо грошового забезпечення військовослужбовців.