Військові, котрі здійснили СЗЧ після 29 листопада, не можуть повернутися на службу за спрощеним алгоритмом

29 Січня, 2025 в 09:47

Військові, які  здійснили СЗЧ після 29 листопада, можуть декілька місяців чекати поновлення на службі. І до цього моменту грошове забезпечення та інші гарантії вони не отримують

Військовослужбовці, які вперше самовільно залишили військову частину, мають час до 1 березня 2025 року, щоб повернутися на службу без кримінальної відповідальності та перевестися в інший підрозділ.  Проте цей спрощений алгоритм не стосується військових, які здійснили СЗЧ після 29 листопада 2024 року.

Такі військовослужбовці, навіть якщо це перше їхнє СЗЧ, не можуть повернутись на службу та звільнитись від кримінальної відповідальності за швидким спрощеним алгоритмом.

Вони повинні пройти через загальну процедуру, яка включає:

  • отримання письмової згоди командира частини, яку військовий самовільно залишив, або батальйону резерву, куди направлять військового на час поновлення на службі;
  • проведення розслідування кримінального провадження;
  • винесення рішення судом на підставі клопотання прокурором щодо того, звільняти чи ні військового від відповідальності.

І лише після рішення суду військового починають поновлювати на службі, зокрема повертати грошові виплати та соціальні гарантії, які були призупинені після того, як командир подав заяву про СЗЧ.

Військові, які  здійснили СЗЧ після 29 листопада, можуть декілька місяців чекати поновлення на службі. І до цього моменту грошове забезпечення та інші гарантії вони не отримують.

Для тих же військових, які самовільно покинули частину давно, тобто до 29 листопада, і це їхнє перше СЗЧ, залишається можливість повернутися на службу до 1 березня 2025 року за спрощеним алгоритмом та поновитись на службі вже протягом трьох днів.

Для цього в застосунку Армія+ можна подати рапорт «Повернення на службу після СЗЧ» та прикріпити рекомендаційний лист від частини, яка потребує військового. Кожен етап повернення в Армія+ супроводжується окремим сповіщенням, де військовослужбовець отримує інформацію про наступні кроки.

Додамо, наслідком добровільного повернення на службу військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або дезертирували із ЗСУ, може бути поновлення служби без складних умовностей. Водночас, відмова від призупинення військової служби не є обґрунтованою.

У Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань військового права проаналізували проект Закону від 04.10.2024 №12095 «Про внесення зміни до частини другої статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», який Верховна Рада прийняла за основу, повідомляє Національна асоціація адвокатів України.

Відповідно до ч.2 ст. 24 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством. Початком призупинення служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Автори законодавчої ініціативи говорять, що продовження служби таким військовослужбовцям під час воєнного стану можливо лише у випадку коли судом ухвалено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК або судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій частиною п’ятою статті 401 КК. Таким чином військовослужбовці, які виявили бажання добровільно повернутись до частин та продовжити службу після самовільного залишення в/ч або місць служби, позбавлені такої можливості, оскільки командири уповноважені продовжувати військову службу та дію контракту, поновлювати виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення тільки на підставі відповідних процесуальних документів слідчих та судових органів.

Зважаючи на це, пропонується запровадити норму, згідно з якою під час дії воєнного стану військова служба для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.

У НААУ підтримали прагнення народних депутатів покращити ефективність військової служби та правове становище військовослужбовців. У тому числі тих, хто підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, таких як самовільне залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК) та дезертирство (ст. 408 КК).

Водночас, голова Комітету НААУ Марія Островська наполягає, що чинна норма про призупинення військової служби для тих, хто самовільно її полишив, є цілком логічною і її слід залишити в чинній редакції. Домогтися від командирів поновлення військової служби поза згодою та судовими рішеннями варто за допомогою інших законодавчих конструкцій.

Наприклад, ч.2 ст. 24 Закону можна доповнити абзацами такого змісту: «У разі добровільного повернення на військову службу та висловлення готовності продовжити служити тими військовослужбовцями, хто самовільно залишив військові частини чи місця проходження служби або дезертирував вперше, військова служба та дія контракту продовжуються з дня їх прибуття до військових частин чи місць проходження служби, поновлюються виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення, пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством України».

Такі ж правила сьогодні діють і для інших категорій військовослужбовців після винесення певних судових рішень.

Крім того, нововведення необхідно узгодити із нещодавно внесеними змінами про отримання згоди командира на продовження військової служби для звільнення від кримінальної відповідальності.

Це можна зробити, доповнивши згадану норму ще одним абзацом: «Отримання згоди командира або начальника військової частини для продовження військової служби потрібно лише у разі розгляду судом питання про звільнення військовослужбовця від кримінальної відповідальності».

Повністю зауваження і пропозиції Комітету НААУ з питань військового права до проекту №12095 можна переглянути за посиланням.

Додамо, 6 вересня опублікували Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінально процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» 3902-IX.

Раніше ми повідомляли, що порушення мобілізаційного законодавства призводить до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Читайте також: Мобілізація і маніпуляції – як історія з бронюванням Favbet і Glovo демонструє кризу управління

Варто зауважити, що 9 травня Верховна Рада проголосувала в цілому законопроєкт №10379 про внесення змін в Кримінальний кодекс та кодекс про адміністративне правопорушення за порушення мобілізації. Так, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено штраф для посадових осіб підприємств буде від 17000 до 25500 грн, в особливий період – від 34000 до 59500 грн.

18 травня набрав чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»